Года 3 назад купил себе автомашину Форд-орин 1984 года выпуска. После эксплуатации отечественных авто могу сказать только одно: иномарка есть иномарка. Пусть форд и старенький, пусть и дорогой в обслуживании, но ходовые качества и динамика в полном порядке. За три года экслуатации менял пару раз масло, заменил стартер и гидрокомпенсаторы в головке блока целиндров. Двигатель и комплектующие стоят родовые. Автомобиль хорош на трассе, дорогу держит изумительно. К минусам можно отнести низкий клиренс и дорогие запчасти, но я не за что не променял бы мой форд на отечественный автомобиль даже десятигодовалый. В силу своего возраста орион конечно пеоизносился, но не потерял от этого своей привлекательности, отличной управляемости, а мощность двигателя для двадцатишестилетнего авто осталась на уровне. После пройденных 200 000 километров, он едет отлично. Недавно замерил компрессию в целиндрах двигателя. Как вы думаете ? движок практически не износлся. Умеют американцы делать, что говорить. Расход бензина, конечно, сравнительно не малый, по городу авто кушает 10-12 литров, по трассе около 8-9 литров. Жалко, что всвязи с низкой посадкой авто не слишком предназначен для наших дорог, 2 раза уже пробивал бензиновый бак на кочках. Для большого города с хорошими дорогами и дальних поездок он совсем неплох. Даже несмотря на постоянные мелкие ремонты авто меня вполне устраивает да и не так дорого он мне обошёлся. Двигатель у моего форда 1.6, карбюраторный, мощность 82 лошадиные силы. Довольно вместительный и комфортабельный автомобиль.
За пол года владения данным экземпляром душевно постерел лет на пять. Эта машина не даёт передохнуть ни недели. Она не может что бы не ломатся. Не важно что ждаже самая мелочь но оно должно быть. Как только ты устраняешь проблемиу на следующее утро появлятся что-то ещё.
Едет она спокойно машина совсем не для гонок, а если пытатся "летать" на ней то оно быстро успокоит какой-то далеко не дешовой поломкой такой как лопнувший распред-вал.
Машина исключительно для спокойно езды.
дизайн кузова, динаміка, якість матеріалів, якість збірки, простір салону, витрати палива, вартість обслуговування, гальма, керованість, ціна, шумоізоляція
дорожній просвіт, об`єм багажника
Перший власник 145 тис.км 3 л / 100 км Поїздки в місті
Ford Fusion Plug-in Hybrid 2013 Titanium користуюсь близько півтора року. За цей час я зміг оцінити його переваги. У цілому з самого початку цей автомобіль викликав у мене тільки позитивні емоції. Авжеж це субʼєктивно, але автомобіль виглядає дуже гарно. Окрім цього він має комфортний і просторий салон, а також мʼяку ходову частину. Загалом їздив найчастіше по місту і у теплу пору року, витрати пального на 100 км становлять 3 літри. Це вражає! По трасі теж не багато, близько 6.5 літрів. Загалом це велика машина, з просторим салоном, а пального їсть менше ніж малолітражка. Все завдяки гібридній установці.
Також маючи найбагатшу комплектацію отримуєш весь комфорт, це і шкіряний салон, і різні асистенти, типу допомоги при старті в гору або в паркуванні, чи наприклад, автоматичне вмикання дальнього світла, утримання в полосі тощо.
Помітив лише один мінус, що через вагу автомобіль у поворотах іноді кренить, але то нормально для американських автомобілів. Загалом керованість хороша. Динаміка теж подобається, авжеж це не літак, але зі своїми задачами справляється. Фури і багато іншого на трасі обганяє добре. Особливо для любителів стартануть зі світлофору буде гуд, тому що електродвигун добре стартує.
Загалом цей автомобіль у мене залишив дуже гарні враження. Мені справді подобається. Можливо мені мало з чим порівнювати, бо до цього у мене були Mazda 6 і Golf 4 і ще декілька днів на Acura MDX їздив, але цим авто я залишився задоволений сповна.
