1 отзыв о Mitsubishi Sapporo 1990 года

Моя машина - просто ляля. Обожаю свою машину. Говорите - старая, почти 20-ть лет? Господа и Дамы, поверьте машина стоит не просто тех денег, которые за нее заплачены, а стоит большего, намного большего - это любви к себе и уважения. Она отдается в руки водителя и ты понимаешь, что ты и машина - это одно целое. Скорость, эргономика, дизайн, удобство при длительном путешествии, надежность. Все эти качества постоянно присутствуют в ней. Она залог спокойства и уверенности на дороге. И даже, когда критическая ситуация и ты думаешь, что не выдержит, слетит, не впишется. НИЧЕГО ПОДОБНОГО. Просто молодец. Вытягивает из самых нереальных ситуаций? Снег, мороз, гололед. Все машины стоят, завестись никто не может..., моя с полоборота. Не хвастаюсь - а горжусь своей машиной. А ведь уже за багажником - Четверть миллиона пробега и нормально. Новая машина? Возможно, но не хочу. Мне нравится эта машина и в нее вложена душа и одавать или продавать ее - это равнозначно, что растаться с частью самого себя. Прикипаю к вещи, скажете Вы. Ну и пусть, все равно мое и родное.

Хороша машина за свої гроші!!! Не буду писати про особливості технічних характеристик,напишу про відчуття, емоції та свої враження про даний автомобіль.звісно брали його стареньким зі своїми старечими болячками,як то пишуть, що з дитячими хворобами нові авто,а старенька машина зі старечими хворими.заварили дирки в кузові,обновили раму,трохи грошей та рукастих майстрів і машина ,як машина на ходу і не цокотить.старенький атмосферний мотор,без наддуву.половина коней подохла,або скукожилась до розмірів рахітних поні.не великі,та не дорогостоючі маніпуляції з мотором,заміна свічок запалювання,та таке інше,масла,фільтра і машинка поїхала ,і поїхала доволі жваво ,як на свій вік та оживших коней.в машині замінили радіатор пічки,і стало тепло,новий радіатор охолодження,і перестала грітися.замінили всю ходову,тормозну систему,ручник,і вона стала їхати і не скрипіти,тормозити так,як треба.трохи з часом замінили всю рульову зерню,і вона стала повертати туди,куди треба,а не туди,куди хоче.шноркель,лебідка,додаткове освітлення,експедиційний багажник,гарна,зубата резина,повний привід і вона не знає ні гори ,ні низу.ліс,пісок,гори,грязюка,водні перешкоди взагалі ні про що,для неї.треба витягнути когось з замету,чи грязюки,запросто,треба перетягнути упавший тополь з середини дороги,запросто. Металевий бампер додає впевненості,в певних моментах та брутальності автомобілю.взагалі авто реально на любителя,авто не для швидкої їзди,а для більш-менш впевненої по нашим "дорогам",та за її межами.без особливого звісно фанатизму, а ну я тут нирну,а там винирну,то всьо брєд і лишнє.машина взимку тепла,без питань,літом нормально,не жарко.просторий багажник,гарна шкіра,якісна шкіра на кріслах.доречі зараз бачив авто з преміум класу,так в них за майже рік сідухи розповзаються,а міцубанчик проїхав майже 400 000,і хоч би що з тим салоном.ходовка -норм,коробка- норм,мотор-норм. Стара модель,не дуже пристижна,не дуже модна,та й фіг з тим.машину вибирають серцем ну і звісно ,що карманом,а це самий оптимальний варіант.звісно,що навіть за такі гроші можна вибрати,щось новіше,красивіше,але ,є одне але,ці машини малювали карандашем на папері розробники,інженери,а далі все трохи не таке.росхід на газу і на бензині особливо не відрізняється,в середньому 14 о трасі ,до 20 в місті.хоч газу,хоч бензину,ну,плюс-мінус. Якщо хочете брати такий автомобіль,то беріть не самий дешевий,або ж ,як я будьте готові трохи покласти на капот грошей. Бережіть себе, шановні!