Торік японська компанія відсвяткувала 45-річний ювілей однієї зі ключових моделей, за роки виробництва якої було випущено понад 5,6 мільйона пікапів, що розійшлись світом у більш ніж 150 країнах. І хоч зараз ринок L200 звузився “лише” до 100 країн, компанія має намір випускати близько 200 000 автомобілів щорічно. І хоч скептики не втомлюються натякати на схожість із “Наварою”, шосте покоління L200 повністю розроблене інженерами Mitsubishi Motors, адже саме за нею закріплено сегмент пікапів у межах альянсу Renault-Nissan-Mitsubishi. Як і раніше, завод, де виготовляють L200, розташований у Таїланді, — але там цю модель продають під назвою Mitsubishi Triton.
Згодом на базі нового L200 будуть створені пікапи Nissan Navara та Renault Alaskan наступних поколінь, а тим часом «елька» зберігає низку фірмових рис, про які йтиме мова далі. Під капотом пікапа – 2,4-літровий чотирициліндровий турбодизельний двигун нового покоління 4N16, котрий на нашому авто видає 184 к.с. потужності та 430 Н·м крутного моменту, КПП – 6-ступенева автоматична, привод – повний. І не просто повний: на всіх “українських” комплектаціях тепер встановлюють досконалу систему Super Select!
Інший, доступний на ринку України, двигун – дефорсована версія на 150 “коней”. Альтернативна коробка передач – 6-ступенева “механіка” для простіших версій. Ціни стартують від 1 675 000 грн за 150-сильний пікап в початковому виконанні з МКПП, Але наша машина коштує доволі суттєві 1 950 000 грн, оскільки має повний набір доступних на нашому ринку опцій: шкіряний салон, круїз-контроль, підтримка Apple CarPlay / Android Auto, двозонний “клімат”, передні та задні паркувальні датчики, підігрів сидінь і керма тощо.
На додачу за ці чималі гроші ви отримаєте повний набір систем активної безпеки, 18-дюймові диски, додаткову систему охолодження другого ряду, попередження про виїзд зі смуги руху, повністю світлодіодну оптику, 6 динаміків та увесь необхідний позашляховий арсенал, серед якого блокування міжколісного та заднього диференціалів як частина вже згаданої фірмової системи повного приводу Super Select 4WD та одразу сім запрограмованих режимів руху. Безумовно, автомобіль відчутно подорожчав, але, за твердженням виробника, підняття ціни є цілком обґрунтованим. Що ж, зараз розберемось.
Зовнішність Mitsubishi L200
Почнемо із зовнішності: вона не завжди була сильною стороною “ельки”, однак у шостому поколінні все нарешті стало на свої місця. Єдина концепція дизайну з кросовером Mitsubishi Outlander зробила “наш” пікап брутальнішим. Автомобіль отримав значно більшу решітку радіатора, вітрове скло зменшило кут нахилу, а зовнішні форми стали, так би мовити, “квадратнішими”. Це додало пікапу ще більше мужності, а габарити відчуваються неозброєним оком.
Ще б пак, адже автомобіль додав у довжину майже 10 см (тепер це 5320 мм), заввишки – 2 см (1795 мм), завширшки – 5 см (1865 мм), а колісна база збільшилась одразу на 13 см до значення в 3130 мм! У поєднанні з великою кількістю хрому і яскравим помаранчевим кольором кузова новенький пікап став дуже помітним на дорозі. До речі, нетипово для “господарського” сегмента новий автомобіль пропонують у дев’яти кольорах, а замість хрому може бути пластик чорного кольору.
Рішення теж цікаве, але “наш” точно має більш ошатну, зовсім не утилітарну, зовнішність, тож на дорожні випробування рушаємо з позитивним настроєм. До слова про сприйняття L200 як автомобіля великих розмірів варто додати, що таке враження складається ще й завдяки збільшенню інших зовнішніх елементів, як-то ручок дверцят чи кришки паливного бака, розмір якого, до речі, не збільшився. Він, як і раніше, містить 75 літрів.
Завдяки пропорціям не надто впадає в око максимальний дорожній просвіт, який становить 228 мм. Тішить і те, що попри збільшення габаритів висота для завантаження стала меншою на 45 мм і нині становить 820 мм, а розміри вантажного відсіку тепер складають 1555 мм / 1545 мм / 525 мм (Д/Ш/В) проти 1520 мм / 1470 мм / 475 мм у “ельки” п’ятого покоління. Втім, без лінійки або використання за призначенням ці зміни усвідомити складно. А от за що майбутній власник буде вдячний, то це за наявність одразу двох додаткових сходинок у задньому бампері, поєднаних з лонжероном.
Інтер’єр Mitsubishi L200
Це дає можливість витримати вагу дорослої людини на кожній з них і додасть чимало балів до зручності користування вантажним відсіком (принаймні у версії саме з таким заднім бампером, адже базове виконання Invite такої опції не має). І якщо навіть наведені цифри на вас не справили враження, то у салоні збільшення габаритів (а найперше – колісної бази) буде вже значно очевиднішим.
Власні 188 см зросту я розташовую у кріслі водія навіть з солідним запасом за усіма напрямками, — особливо це стосується колін, якими в машині попередньої генерації я повсякчас бився об твердий пластик. У кабіні ж нового пікапа такого не відбувається, — але річ не тільки у збільшених габаритах. Подякувати “інтер’єрщикам” варто й за продуманіше використання якісніших матеріалів салону.
Ні, в нижній частині він скрізь твердий, хоча верхня панель, дверні карти тощо отримали м’яку і приємну на дотик оббивку. Панель приладів поки що не має повної діджиталізації та зберігає звичайні прилади з “циферблатами”, а керування кліматом все ще відбувається за допомогою симпатичних клавіш з насічками. Це додає ще кілька балів до зручності користування ними в дорозі.
Місця для дріб’язку, два ємних відділення для рукавичок, підстаканники, величезні кишені в картах дверей, чималий центральний підлокітник (шкода, що без можливості змінити його позицію) – жоден елемент не викликає зауважень. Серед недоліків, які я помітив за час тесту, – простеньке (хоч і з гарною деталізацією) меню системи інфотейнменту і завелика відстань від дверцят до передніх крісел.
І якщо перше легко “фікситься” використанням яскравого меню “карплею”, то щоб не відламати бокову накладку з клавішами сервоприводу водійського сидіння, при посадці доводилось користуватись однією з чотирьох ручок, розміщених на бокових стійках, та не дуже широкою підніжкою. Втім, усі ці балачки сходять нанівець, щойно сідаєш на заднє сидіння: ось де по-справжньому відчувається додача в розмірі колісної бази!
Першою чергою, тепер тут не буде потреби совати довготелесого водія або впиратися колінами в спинку його сидіння. По-друге, троє дорослих людей розміщуються на задньому дивані по ширині цілком комфортно, хоча через високий центральний тунель середній все ж буде відчувати певні обмеження в ногах. Та головне те, що завдяки збільшенню розмірів вдалось позбутися основної проблеми більшості пікапів – незручної вертикальної посадки позаду.
Нарешті виробник зробив нахил спинки прийнятним для дальніх подорожей, і жодних зауважень ви не почуєте. Принаймні, мої пасажири поводилися вкрай пристойно і не нарікали. І хоча троє дорослих на “дивані” їздили зі мною рідко, двоє щиро тішились свободою простору, величезним підлокітником, чудовій оглядовості й наявності двох портів для зарядки гаджетів. Ще тут присутні дві великі кишені в спинках і, як це стало модно останнім часом, ще й невеликі для смартфонів, а за похилою спинкою другого ряду звільнилось чимало місця.
Його, щоправда, ви переважно будете використовувати для усіляких не надто потрібних речей, адже щоразу відкидати суцільну спинку незручно. Тож додатковий простір буде ідеальним для перевезення автомобільної хімії, ремкомплекту, лопати чи набору позашляхових сендтраків або ланцюгів. А ще мої пасажири схвально відзначили наявність додаткових дефлекторів обдуву з пультом індивідуального керування “кліматом” на стелі L200.
Як їде Mitsubishi L200?
Тиша в салоні та відсутність прохань зупинитись, щоб розім'яти спину, обумовлена ще й тим, що пікап, завдяки більшій колісній базі, поїхав значно комфортніше, плавніше. І хоча показник у 3130 мм колісної бази зовсім не рекордний у класі, на поведінці L200 він відобразився разюче. Разом з тим у конструкції кузова використані надміцні сталі: наприклад, у порогах передніх дверей жорсткість на кручення зросла до 1180 МПа. Точно не “гратиме”!
Звісно ж, рамну конструкцію було збережено, але й сама рама виготовлена з більш жорстких матеріалів: на вигин жорсткість рами додала 40%, а на кручення 60%. Площу перерізу самих тільки лонжеронів було збільшено на 65%, тож крім зміцнення конструкції це призвело ще й до зменшення ваги автомобіля. При цьому архітектура шасі залишилася колишньою, хоча сама підвіска зазнала важливих змін.
Кріплення верхніх важелів передньої пружинної перенесли вище, тим самим збільшивши хід на 20 мм. І хоча позаду, як і раніше, встановлено нерозрізний міст на ресорах, автомобіль прямує плавніше і значно комфортніше, непогано округлюючи нерівності будь-якого розміру. Посередньої якості покриття тепер перетравлюється ходовою взагалі непомітно: вона повністю ігнорує шви й латки на асфальті, не передаючи при цьому жодних вібрацій на кузов.
Плавність ходу при цьому тільки виграла, а притаманне пікапам тремтіння виникає лише на повністю знівеченій дорозі. Втім, навіть у такому разі необхідність скидати оберти виникає хіба що через побоювання нашкодити 18-дюймовим шинам. Через збільшення габаритів і колісної бази радіус розвороту трішки збільшився, та для подібної техніки це не критично. А от середню швидкість тепер можна тримати вищою.
І якщо трасою “крейсер” обмежується лише вказівками Правил дорожнього руху, то маневрування та затяжні віражі чи навіть серпантини долаються, немов сидиш за кермом кросовера. Словом, з огляду на ці зміни, а також на збільшений кут нахилу спинки заднього дивану, з боку їздового комфорту L200 можна сміливо “сідлати” навіть у дальні подорожі. Цього, до слова, дуже бракувало нам в поїздці на кілька тисяч кілометрів за кермом VW Amarok попередньої генерації: він чудово справлявся з їздою по ідеальному європейському асфальту, але не дозволяв розслабитись пасажирам заднього ряду сидінь через незручну “шкільну” посадку.
Звісно, завантажений салон – взагалі не проблема для пікапа, але як щодо їзди із повним або близьким до повного вантажним відсіком? У цьому разі очікувано втрачається маневровість, зростають крени, — але комфорт виграє навіть більше! Це вже важливо не тільки для пасажирів та водія, на плечі якого лягає більше роботи, а й для самого автомобіля, коли при перевезенні вантажу задіяні всі ресурси техніки.
Та пам’ятати у таких поїздках слід не тільки про більшу вагу і високий центр мас, а й про гальмівну систему. З одного боку, при завантаженому п’ятьма пасажирами L200 жодного браку гальмівних зусиль не виникає: фрикційні накладки якісно справляються з завданнями, а зручне дозування обумовлюється середнім по довжині ходом педалі з рівномірною інтенсивністю реакції на натискання. З іншого ж, маючи тонну вантажу в кузові, майже 2-тонний автомобіль сповільнюється не надто охоче, — переважно через використання на задній осі барабанних гальм.
Бездоріжжя за кермом Mitsubishi L200
Втім, для середовища, де пікапи часто-густо використовуються, таких можливостей буде поза очі. Особливо якщо згадати про кращу захищеність барабанних гальмівних механізмів від бруду. Поза межами облаштованих доріг ви знову згадаєте добрим словом комфортнішу підвіску й значно меншу схильність пікапа до тряски.
Найпростіших задньоприводних L200, як і машин з системою Easy Select, до нас постачати не будуть, тож тепер усі власники нового пікапа зможуть оцінити роботу системи Super Select 4WD-II. Це найсучасніша ітерація фірмової системи повного приводу з можливістю відключення передньої осі та блокуванням заднього й центрального “дифів”, причому міжосьовий диференціал підвищеного тертя розподіляє тягу в пропорції 40:60 на користь задньої осі. Також на Mitsubishi L200 є понижувальна передача та згадані вище сім режимів роботи їздової електроніки. А з новинок – використання системи AYC (Active Yaw Control), відомої шанувальникам Lancer Evolution.
Що дає на практиці використання AYC? На бездоріжжі вона підгальмовує внутрішнє переднє колесо, тим самим зменшуючи радіус повороту. Тому поза земною твердю пікап все ще відчувається добре керованим і маневреним. Тож позашляхові можливості, особливо без наявності лебідки й автомобіля супроводу, обмежуються лише здоровим глуздом і розміром дистанції до найближчого трактора (хоч останній, як ми знаємо, не завжди може врятувати дуже нерозсудливих водіїв). Втім, для випробування вмінь героя нашого тест-драйва його стандартного арсеналу виявилось достатньо: навіть за допомогою йти не довелось.
Двигун і паливна економність Mitsubishi L200
У порівнянні з попередньою модифікацією 4N15 двигун отримав додаткові, але відчутні хіба що на папері 3 к.с. потужності при сталих 430 “номах” крутного моменту. Ця генерація дизеля нещодавно дебютувала на мікроавтобусі Nissan Caravan. Істотних конструктивних змін він не отримав і, як і досі, має фазообертачі й турбокомпресор зі змінною геометрією. Але, як запевняє виробник, внаслідок удосконалень покращилась еластичність двигуна і зручність дозування “газу”.
На практиці новий 4N16 справді тішить рівною тягою на всіх обертах. Потужності вистачає і в місті для швидких стартів, і для підтримки високої крейсерської швидкості, і особливо під час обгонів на трасі. Доречі, тільки тоді в салоні лунає його буркотіння. В решті режимів – практично повна тиша, обумовлена покращеною шумоізоляцією.
Та щоб відчути зміни якнайкраще, варто поговорити про паливну економність. Цього разу під час тест-драйву нам випала необхідність кількох дальніх поїздок, — і в першій з них, маючи на борту двох пасажирів з їхніми особистими речами, мені вдалось досягти показника у рівно 6,0 л на 100 кілометрів траси. Зауважу, на доволі високій швидкості!
При цьому відверто нудним їздовим режимом ЕСО я знехтував саме через нагальну потребу дістатись мети подорожі якомога скоріше. Припускаю, що при делікатнішому ставленні до педалі акселератора й активації економних налаштувань цей показник може бути навіть меншим. Друга частина маршруту передбачала більшу кількість вантажу, тривала довше й пролягала значно гіршими доріжками, але на фініші бортова електроніка все одно задекларувала вкрай пристойний показник: 6,9 л/100 км!
Збільшене споживання, до речі, пов’язане ще й з дводенним процесом фотозйомки, заради якої довелося спускатись до глибокого кар’єру піщаною колією: користуватися блокуваннями диференціалів доводилось не “просто заради інтересу”. Тут маю відзначити ще й налаштування шестиступеневого “автомата”, який чудово адаптується до їзди асфальтом і не пасує на бездоріжжі.
Mitsubishi L200 – що у підсумку?
Нині пікапи взагалі, а Mitsubishi L200 серед решти, часто виконують не лише повсякденні завдання “цивільних” любителів витривалої утилітарної техніки чи, скажімо, трудівників сільськогосподарської галузі. Без перебільшення життєво важливе значення вони мають на службі у Збройних Силах України. Це підтверджує високий рівень надійності та довіри, яку покладають і на старших побратимів героя нашого тест-драйву.
У повсякденному житті Mitsubishi L200 – другий за чергою бестселер бренду після кросовера Outlander, тому він є критично важливим продуктом компанії на глобальному ринку. Звісно, суперників у нового пікапа чимало — і Україна не є виключенням. Якщо корейський KGM Grand Musso за близькою ціною буде подібним по оснащенню, то Ford Ranger за ту ж суму матиме лише початковий рівень, а Toyota Hilux можна буде купити лише з менш потужним 150-сильним двигуном у найпростішій комплектації.
Новий Mitsubishi L200 став значно комфортнішим, просторішим і врешті отримав сучасну зовнішність. Також інженери ґрунтовно попрацювали над інтер’єром, електронікою і досягли без перебільшення видатного результату в питанні їздового комфорту. А паливна економність великого пікапа з оновленим двигуном у перерахунку на пробіг дозволить добряче заощадити в процесі повсякденної експлуатації.
Прокомментируйте первым