Як зазвичай робить переважна більшість автомобілістів, перед тест-драйвом нового MG One ми добряче покопирсалися в інтернеті та неабияк здивувалися: це з якою ж метою виробник створив два настільки близьких за габаритами та форм-фактором автомобілі? Адже One, довжина якого складає 4581 мм, за цим параметром дуже близький до щойно оновленого кросовера MG HS (4574 мм), - і неабияк схожий на старшого родича «анфас».
Втім, розбіжності, обумовлені використанням сучаснішої платформи SIGMA, починаєш помічати ще на папері: колісна база One (2670 мм) трохи менша за відстань між осями HS (2720 мм), як і дещо компактніший багажник (останній параметр, вочевидь, потрапив під вплив присадкуватого силуету зі стрімкою, заниженою до корми лінією даху One). А ще у нього значно нижчий центр мас: на етапі попереднього знайомства цей факт може здаватися не надто принциповим, хоча напевне дасться взнаки «на ходу».
Хай там як, за кермом новинки будь-які сумніви зникають: цей кросовер інший. Він має на диво сучасний кокпіт з великим, поділеним на три секції горизонтальним дисплеєм і масивною високою консоллю між передніми кріслами. До того ж компактний, але доволі жвавий бензиновий турбомотор 1.5 TGI синхронізований з безступеневою трансмісією просто бездоганно, а моторний відсік шумоізольований до нечуваного (в будь-якому сенсі цього слова) рівня.
Зовнішній дизайн: подивимось усі варіанти?
Специфічні пропорції One провокують до порівнянь його зовнішності не з HS, а, скоріш, з електричним хетчбеком MG 4, який побував на тест-драйві AUTO.RIA минулого літа: у нього видовжений, доволі низький візуально силует з похилим до корми дахом і короткою задньою стійкою, вкритою рельєфним пластиковим декором (дивина, що новий автомобіль досі не отримав модний нині статус «купеподібний кросовер»). Дорожній просвіт у One, звісно ж, більший (190 мм), однак фари — вузькі й майже трикутні, зі світлодіодним начинням і трьома смугами ходових вогнів, розташованими у «шаховому порядку».
Цікаво, що масивні отвори випускної системи, інтегровані до нефарбованої нижньої частини заднього бампера, несправжні: коротенький «димар», який виходить із розташованого поперечно під декоративним дифузором глушника, вдало ховається за лівим заднім колесом. Про зовнішність «електрички» нагадує навіть притаманний комплектації Lux спойлер над склом у задніх дверцятах: він роздвоєний і має вбудований по центру вертикальній «стоп-сигнал». Стильно!
В арсеналі One є навіть фірмовий блакитний колір, який так сподобався мені потягом тест-драйву MG 4, - однак, мушу визнати, цього разу пощастило навіть більше. Формально (так записано у «Свідоцтві про реєстрацію») тестовий автомобіль пофарбований сірим, — однак насправді це дуже цікаве, глибоке покриття, яке грає відтінками від шоколадно-коричневого до темно-зеленого залежно від кута, під яким на нього падає світло. Словом, перегинати палиці з асоціаціями у лондонському Центрі дизайну MG все ж не стали: на відміну від «четвірки» One має типові для решти кросоверів марки (принаймні, ZS та HS) опуклі «стегна» над задніми колесами, які вигідно розширюють його поставу, і без перебільшення здоровенну декоративну решітку радіатора.
Навіть дві! Якщо уважно переглянути світлини усіх наявних пропозицій MG One, можна помітити, що частина кросоверів має майже овальний «гриль» з глянсовими «блискавками», які розбігаються від розташованого по центру лого, а в інших «морду» прикрашає значно ширша деталь з глухими панелями обабіч і тоненькими горизонтальними перетинками, в якій нескладно помітити зухвалі натяки на стилістику Aston Martin.
Це може збити з пантелику, однак річ не у рестайлінгу та не у комплектації: просто виробник вирішив дати клієнтові можливість обрати який саме варіант оформлення передка нового кросовера йому припаде до вподоби. У фірмовому каталозі ця безкоштовна опція має назви «Alpha Grille» та «Beta Grille» і не пов’язана з вартістю чи рівнем обладнання. На тестовому автомобілі встановлено «Альфу», - і, на мою думку, це на краще: вона хоч і ризикує здатися занадто вибагливою, має доволі оригінальний, самобутній вигляд. Без натяків.
Натомість від цінника залежатиме розмір і дизайн колісних дисків: на початкову комплектацію Com встановлюють 18-дюймові колеса з п’ятьма подвійними шпицями та шинами Continental PC 6 типорозміру 225/55, тим часом як топова Lux — а у нас на тест-драйві саме таке авто — має диски з відфрезованими контрастними «пелюстками» і шинами 225/50 R19. Вигляд вони мають вельми ефектний, але чи не завеликі ці «катки» для наших доріг? Незабаром дізнаємось!
Інтер’єр: багатьох випередили, але дечого «не догнали»
Втім, одразу пуститися у подорож навряд чи вийде: навіть певний досвід налаштування місця водія на борту автомобілів марки MG анітрохи не скоротить період ознайомлення з кокпітом нового One. І річ аж ніяк не у виборі зручної посадки: крісла тут, хоч і пухкі на вигляд, мають доволі комфортну форму (хоча довжина нижньої подушки, як на мене, замала), гарну пружну набивку і непогано тримають, а наявність у топовій комплектації сервоприводів налаштування дозволяє водієві без істотних проблем умоститися навіть попри відсутність регулювання керма «по вильоту».
Єдине чого насправді критично бракує сидінням — електричного підігріву: «по заводу» його не пропонують навіть у максимальній комплектації зі шкіряною оббивкою. Втім, як запевнили мене представники імпортерської компанії, дилерам цей нюанс теж не подобається, тож саме зараз вони обговорюють намір встановлювати підігрів на власних СТО — можливо, навіть у процесі передпродажної підготовки. Я тестував MG One «на шкірі» у грудні, тому голосую на підтримку такого рішення не лише обома руками...
Головна ж прикраса і принада кокпіту — «нерозривний» горизонтальний дисплей, який складається з двох широкоформатних екранів (сенсорної панелі інформаційно-розважальної системи та цифрового кластера приладів) діагоналлю 12,3 дюйма кожен і прямокутного тачскріна з перемикачами режимів роботи світла, налаштування бічних дзеркал, блокування дверних замків тощо. Цікаво, що пару років тому ми випробовували седан Hyundai Elantra, у якому ліворуч від щитка приладів знаходилась практично така сама за формою панелька, — але тоді корейські розробники так і не вигадали для чого б її пристосувати. Рішення ж MG виявилося доволі раціональним: до того ж темної пори доби підсвічування символів на цій поверхні автоматично тьмяніє і не ріже око.
На відміну від фонового зображення по центру щитка приладів: на нього можна вивести або показники бортового комп’ютера з великим і яскравим «волпейпером» білого MG One, або вже знайому нам завдяки MG 4 динамічну картинку «радара» системи MG Pilot. Як на мене, з точки зору зайвого подразнювача на периферії погляду обидва варіанти певною мірою заважають водієві, але якщо «радар» має хоч якийсь практичний сенс, то фотка кросовера на дисплеї БК схожа на спробу хоч якось використати чималу площину по центру. Ба більше, рухомі вертикальні шкали спідометра й тахометра розмістили обабіч «щитка», - і саме через них кермо довелося зробити занадто великим. Насправді ж у такому діаметрі просто немає потреби: електричний підсилювач працює прекрасно, однак менший «бублик» просто перекривав би найважливіші показники під час руху.
Клавіші керування другорядними функціями та бортовим комп’ютером на кермі автомобілів MG щоразу отримують мої докори: їхня логіка й позначки істотно відрізняються від тих, що заведені більшістю автовиробників. Однак, мушу визнати, з часом до них можна звикнути, а можливість налаштувати ще й «гарячу кнопку» для виклику якоїсь із найпотрібніших водієві функцій істотно покращила мій досвід. Хоч і не зробила щирим прихильником цього рішення від MG в цілому. Чому вони не можуть скористатися хоча б звичними піктограмами?
Графічне меню на секції дисплея праворуч — таке ж, як і на MG 4: воно складається з чотирьох віджетів, кожен з яких керує окремою функцією. І це доволі зручно, за виключенням відсутності швидкого доступу до клавіші рециркуляції повітря на віджеті системи вентиляції. За потреби терміново «закрити заслінку», опинившись у потоці транспорту поруч з якимось чадним сміттєвозом, доведеться затамувавши подих відкривати головне меню управління «кліматом» і вже там похапцем тицькати пальцем у невеличку «віртуальну кнопку». Добре, що система має автоматичний режим, який контролює якість повітря зовні, однак спрацьовує він, як на мене, через раз: часом доводилось вимикати «дуйчик» повністю — для цього на торпедо є окрема сенсорна клавіша.
Ще одне дошкульне «але» водій виявить під час першої ж поїздки у сутінках чи вночі: хромована рамка, яка оточує широкий «триєдиний» дисплей по периметру, відбивається у вітровому склі щоразу, коли проїжджаєте під ліхтарем дорожнього освітлення, — та так яскраво, що здається ніби з верхнього лівого кута «побігла» тріщина. Ніби й дрібничка, — але страшенно надокучлива.
Натомість від роботи системи навколишнього огляду я у захваті: по-перше, чітке і яскраве зображення з камер теж виводиться на той самий 12,3-дюймовий екран праворуч, тож місця там вистачає і для «вигляду згори» з кольоровими динамічними траєкторіями, і для збільшеної картинки з камер бічних дзеркал, які показують що знаходиться в районі коліс та порогів на тому боці автомобіля, де працює покажчик повороту.
Словом, як і було сказано напочатку, під час першого знайомства з кокпітом MG One ви ризикуєте втратити лік часу. Можливо, не усі знахідки вас одразу втішать, однак певен, що зустрічати якісь нові «фішки» ви будете ще певний час протягом повсякденного водіння. Я ж, налаштувавши зручну позицію крісла водія, перевірив простір «за собою», - і мушу відзначити, що навіть високий зріст і неспортивна статура не завадили мені вмоститися на дивані позаду без жорсткого контакту зі спинкою колінами чи з «графітовою» оббивкою стелі головою.
Зауважу, що у комплектації Lux усі нові One обладнані великим панорамним люком зі шторкою (такі зазвичай «крадуть» у салону кілька сантиметрів по висоті) — але пасажирам «гальорки» його наявність навряд чи хоч якось заважатиме. Перебуваючи на дивані удвох вони можуть навіть скористатись широким складаним підлокітником по центру, а до USB-роз’єму на консолі між передніми кріслами підімкнути смартфон для заряджання. Третій пасажир позаду навряд чи стане бажаним гостем надовго, хоч середня секція сидіння доволі широка, а на підлозі практично нема тунелю: у плечах трьом дорослим буде дуже тісно.
Динаміка і комфорт: тихо, швидко, але жорсткувато
Процедура старту MG One теж відрізняється від заведеного алгоритму, — але не надто принципово. По-перше, клавіша запуску двигуна розташована не під кермом, як, скажімо, у HS, а на видноті — посеред центральної консолі, — та являє собою сріблястий прямокутник з яскраво підсвіченим написом Start-Stop. Зауважу, до функції автоматичного вимкнення та запуску, яка сіпає двигуни й лютить водіїв багатьох інших моделей на світлофорах, вона відношення не має, адже є лише елементом системи безключового доступу й запуску, котра працює дистанційно з фірмовим гранчастим пультом-брелком. Його, попри класний вигляд, навіть не доведеться витягати з кишені.
По-друге, масивний джойстик вибору режимів роботи безступеневої трансмісії не має «запобіжника», який довелося б натискати під час умикання «Драйву» або «Реверсу»: легенько тягнеш його пальцем на себе, відпускаєш гальма — і One починає плавно котитись уперед (якщо, звісно, не увімкнений режим утримання Autohold). Варто відзначити, що процес відбувається без жодних вібрацій, і навіть звук роботи двигуна ледве долинає до салону: шумовіброізоляція моторного відсіку тут просто бездоганна — принаймні, за мірками класу відносно недорогих SUV-C.
Певною мірою за акустичний комфорт варто дякувати й силовому агрегату: на MG One встановлений безальтернативний 4-циліндровий турбодвигун об’ємом 1,5 літра з прямим упорскуванням пального, фазообертачами на обох валах ГРМ і легким нагнітачем Honeywell. Попри чималу продуктивність (потужність становить 167 к.с. з обертальним моментом 275 Н·м) він добре збалансований і просто бездоганно узгоджений з «бошівським» варіатором: жодних вібрацій і «завтиків» на старті!
І не лише на старті: One прискорюється дуже інтенсивно та без типового для перших масових безступеневих трансмісій «зависання» обертів двигуна на високій ноті. Річ у тім, що варіатор цілком вірогідно «симулює» м’які перемикання з легкими динамічними перепадами, тож у водія виникає враження, що колеса обертаються за допомогою класичної АКПП з гідротрансформатором. Причому, обертаються вельми завзято: «за паспортом» One прискорюється з місця до сотні за 8,8 секунди.
Через негоду і встановлені на час випробувань зимові шини ми не змогли перевірити цю «заявку» як годиться, однак мені вона здається цілком вірогідною: кросовер розганяється інтенсивно... і дуже тихо: доки «шоколадка» тахометра не підніметься поза 3 тисячі обертів на хвилину, двигуна в салоні майже не чути. Втім, разом з обертами 4-циліндровий турбо підвищує не лише голос: за підсумками першого дня знайомства, проведеного MG One суто у в’язкому столичному трафіку, рівень витрат на дисплеї бортового комп’ютера сягнув 9,7 літра на 100 км, однак надалі його вдалося зменшити до 8,5 літрів у режимі «місто й передмістя». Не певен, що заявлені виробником 7,0 л/100 км досяжні у комбінованому циклі, однак вийти на такий рівень витрат, зберігаючи крейсерську швидкість на трасі, цілком реально.
Згадана на початку цієї розповіді платформа MG SIGMA, першим носієм якої став саме One, передбачає використання цілком незалежної підвіски: стійок «Макферсон» з алюмінієвими поворотними кулаками спереду і багатоважільної конструкції з посиленими поздовжніми важелями позаду. До пари їй так і проситься система повного приводу, — але ж ні: новий MG One – виключно передньоприводний міський кросовер. Втім, не лише «міський»: завдяки такій конструкції ходової частини він дуже добре почувається на трасі, чітко тримається курсу на високій швидкості та із задоволенням, майже без кренів «перекладається» у зв’язках поворотів.
Багажний відсік MG One уміщує лише 336 л у п'ятимісній конфігурації, хоча корисний обсяг можна збільшити до 1120 літрів, склавши спинки задніх сидінь. Річ у заниженій до корми лінії даху та високому підпіллі з «докаткою» і містким пеналом для різноманітного дріб'язку над нею.
Щербатий асфальт не викликає у нього особливої відрази: підвіска акуратно долає нерівні ділянки, не намагаючись «переставити» задню вісь через витягнуту вантажівками «пральну дошку» на асфальті. Однак у місті, з його штучними обмежувачами швидкості на дорогах і трамвайними коліями, One поводиться жорсткувато, — принаймні, на мій смак.
Припускаю, що річ не в ефективності ходової частини: як на мене, 19-дюймові диски та «50-й» профіль не надто широкої гуми мають класний вигляд, але шкодять плавності ходу навіть на відносно м’якших зимових шинах. Суто заради універсальності я б зробив вибір на користь 18-дюймових коліс і вищого профілю шин, однак такі постачають лише на кросоверах у початковій комплектації Com.
У підсумку: більше не питання економії
А чого ще буде позбавлений покупець, який обере «базу»? На відміну від випробуваного нами топового MG One Lux, за який дилери правлять 1 046 416 гривень, кросовер у виконанні Com, окрім вже згаданих 19-дюймових коліс, не матиме двозонного клімат-контролю (лише кондиціонер), панорамного люка, «роздвоєного» спойлера Twin Aero, ембієнтної підсвітки в салоні з вибором на 256 відтінків, бездротової зарядки на поличці під торпедо і низки активних допоміжних систем з пакета MG Pilot (адаптивного круїз-контролю, асистента руху в заторах, попередження про виїзд зі смуги, «розумного» дальнього світла, попередження про перехресний трафік позаду або про фронтальне зіткнення).
Коштуватиме він менше, але ненабагато: 967 827 грн, тобто економія «на забавках» складатиме близько $2 тисяч. Звісно, я умисно перегинаю палицю, згадавши серед забавок системи безпеки, від яких будуть у захваті не лише водії-початківці, а й експерти Euro NCAP. Однак це перебільшення покликане спростити вам вибір: якщо «другий пілот» вам таки потрібен, будь-які сумніви втрачають сенс. Адже вибір автомобілів, які мали б аналогічні функції в тому ж ринковому сегменті та ціновому діапазоні, доволі обмежений.
У жодному разі не беруся стверджувати, що новий MG One бездоганний чи поза конкуренцією: виробникові ще варто обміркувати низку дрібних, але дошкульних огріхів ергономіки та підхід до вибору матеріалів оздоблення, поглянувши на цей автомобіль очима користувача. Однак робота інженерів заслуговує на оплески: на мою думку, вони створили класне шасі та узгодили роботу турбодвигуна з варіатором настільки, що порівняння вражень від кермування ним із досвідом їзди на Opel Grandland, Nissan Qashqai чи Kia Sportage анітрохи не видається перебільшенням. Непогано для початку!
| MG One 2023 |  |
| Двигун | |
| Тип бензиновий I4 з турбонагнітачем | |
| Робочий об'єм, см3 1490 | |
| Макс. потужність 167 к.с. | |
| Макс. крутний момент 275 Н·м | |
| Трансмісія | |
| Привід передній | |
| КПП безступеневий варіатор CVT | |
| Ходова частина | |
| Підвіска передня/задня незалежна MacPherson / незалежна багатоважільна | |
| Гальма передні/задні дискові вентильовані / дискові | |
| Розмірність шин 225/50 R19 | |
| Габарити | |
| Довжина/ширина/висота, мм 4581 / 1871 / 1617 | |
| Колісна база, мм 2670 | |
| Дорожній просвіт, мм 190 | |
| Кількість місць 5 | |
| Маса без навантаження, кг 1515 | |
| Обсяг багажника, л 336 / 1120 | |
| Ємність паливного бака, л 55 | |
| Динаміка | |
| Максимальна швидкість, км/год 195 | |
| Розгін 0-100 км/год 8,8 | |
| Витрата палива, л/100 км 7,0 |
Прокоментуйте першим