Сьогодні AUTO.RIA поділиться враженнями від їзди на новому мінівені з космічною зовнішністю - Hyundai Staria. Під капотом новинки - знайома дизельна "четвірка" D4HB на 2,2 літра потужністю 177 к.с. в парі з 8-ступеневою класичною АКПП власного виробництва. Тестовий автомобіль був наданий нам у максимальній для українського ринку комплектації TOP.
Вона включає систему повного приводу, бронзове покриття деталей екстер'єру, преміум салон на 7 місць зі шкіряною оббивкою, вентиляцією сидінь, широкы можливосты трансформації, а також модну музику BOSE та довжелезний перелік електронних помічників. Оцінено такий екземпляр у чималі гроші 1 630 090 грн. Чи варті вони того?
Без зайвої скромності
Новий мінівен прийшов на зміну застарілому і, правду кажучи, прісному H-1/Starex, що випускається з 2007 року і отримав серйозне оновлення лише одного разу - у 2017-му. Не дивина, що побачивши "Старію" на дорогах доволі складно повірити: це - не концепт-кар і не човен з фантастичного фільму, а серійний автомобіль від Hyundai.
Передню частину обрамляє єдина смуга ходового вогню, що світиться; основні фари розташовані по краях величезної радіаторної решітки і виконані чітко вертикально. Самі по собі вони чималенькі: в кожному окремому блоці чітко виділені шість потужних лінз. Виглядає переконливо, але як покаже себе таке розташування та розміри на наших дорогах?
Відшукати звичні прийоми, які зазвичай використовують на шоу-карах, тут простіше простого. Повсюди плавні і чисті лінії, мінімалістична пластика кузова і повсюдна відкритість. Можливо саме тому товарна модель видалася такою оригінальною. А ще в загальну концепцію марки і футуристичного образу чудово вписалися задні ліхтарі у вигляді пікселів, що займають понад дві третини загальної висоти кормової частини Staria. Ідея, до речі, та сама, що і на електричному Ioniq 5, який побував на нашому тест-драйві наприкінці 2021-го.
Загалом, дизайн "Старії" - це справді історія про переміщення в часі. Адже саме її ми малювали у дитинстві, пам'ятаєте? Ідею ми втілювали в лаконічних і зрозумілих лініях, скоріш за все, з неординарною світлотехнікою і, звичайно ж, з величезними вікнами. Дизайнерам Hyundai залишалося лише втілити дитячі мрії в одному проекті та дати йому яскраву назву: Staria.
Трохи холодного розрахунку
Але перевернемо сторінку зовнішньої ідентифікації та проникнемо до салону. Тут все виглядає простіше, але інтер'єр все ще несе у собі величезну масу цікавої інформації. Простіше, до речі, не в буквальному розумінні, а з огляду на звичні дизайнерські рішення і з урахуванням найвищого рівня споживчих вимог. Які, схоже, корейці збирали не лише з досвіду власного H-1, а й шляхом аналізу переваг інших представників класу мінівенів. Вийшло вражаюче без найменшого перебільшення.
Наша версія має 7-місний салон, у той час як простіші комплектації вміщують одразу 9 пасажирів. Але головні фішки, звісно ж, доступні лише для дорогих виконань. Почнемо із переднього ряду. Основний водійський інструментарій - гарне мультифункціональне кермо та кнопки перемикання передач коробки-автомата. Все це перевірено на інших моделях марки, працює бездоганно та загалом дуже зручно.
Замість середнього крісла - чималий бокс для спільного використання ще й пасажирами другого ряду. Панель керування кліматом сенсорна і з незвички вимагає підвищеної уваги, натомість меню мультимедіа гарно пропрацьовано, скорострільно і навіть змушує забути про наявність мобільних протоколів "на борту" - причепитися нема до чого.
Щоправда, екранчик щитка приладів виглядає куцим на загальному тлі масивної передньої панелі, хоча за зручністю роботи, красою виконання та функціоналом заткне за пояс багатьох відомих суперників. Втім, це рішення теж перебралося до "буса" з легкової лінійки Hyundai.
Передні крісла тримають міцно, налаштовуються під будь-яку комплекцію, мають підігрів, вентиляцію та зручні підлокітники. Матеріали в кокпіті не скрізь м'які, але й не дзвенять бубном. На верхній панелі є одразу два бокси, що закриваються, - це окрім основного бардачка і маси інших місць для дріб'язку. Виглядає вся ця композиція ошатно і доречно одночасно. Найприскіпливішим пасажирам може бракувати хіба що контурного підсвічування салону, - але це вже дитячі забаганки, їй-богу!
Гостинність по-східному
Але головні принади тут (хто б сумнівався) сконцентровані на другому ряду. Там у топ-версії розміщується двоє пасажирів. І для "дорогих гостей" не передбачений хіба що консьєрж-сервіс: крісла - з м'якої шкіри наппа, звісно з підігрівом і вентиляцією, вміють рухатися вперед-назад і вправо-вліво для тонкого налаштування "по фен-шуй". Але головна перевага середніх пасажирів - майже необмежений особистий простір та здатність крісел перетворюватися на лежаки-отоманки натисканням однієї кнопки.
Так, вони обладнані повним електроприводом і мають висувні підставки для ніг: перший клас, що тут скажеш. При цьому переднє праве крісло можна навіть примусово зсунути вперед або скласти його спинку: для цього пасажиру другого ряду потрібно лише натиснути відповідну кнопку на торці переднього сидіння. Щоправда, уявити ситуацію, коли пасажиру справді буде потрібно так багато місця, досить складно навіть із моїм зростом.
Двері в це царство егоїстів відкриваються відразу декількома способами, - включаючи, звісно, натискання кнопки всередині. З корисної інфраструктури тут є не тільки підстаканники, ніші, гачки та сітки-кишені в спинках переднього ряду, але і власний пульт управління кліматом, приємна на дотик оббивка стелі, а вартість оздоблювальних матеріалів зчитується першим дотиком. У той же час салон геть-чисто позбавлений виклику і "багатого" кича: тут по-домашньому затишно, по-німецьки продумано та комфортно, як у виставковому залі італійської меблевої мануфактури.
І навіть третій ряд тут не для відписки. Він зсувний, і хоча не складається по частинах, сидіти там м'яко і комфортно. Причому спинку можна нахилити, а сам диван посунути, тим самим регулюючи вільний простір в залежності від потреби у просторі для пасажирів або, навпаки, багажу. Задні ж дверцята відчиняються цілком - і вам доведеться пам'ятати про їх значні габарити на тісній парковці.
Для зручності використання багажу можна, до речі, підняти нижню частину третього ряду вгору і все майно, по суті, залишиться у зручному доступі. Будь-яка версія "Старії" має дві зсувні бічні дверки для доступу в центральний відсік, тож обмежень по входу-виходу до мінівену тут просто немає.
Їде бадьоро, але без одкровень
Давно знайома чималій частині українських водіїв за іншими моделями Hyundai дизельна четвірка зірок із неба не хапає. На наш ринок імпортер вважає за краще завозити автомобілі без опції вибору силового агрегату. 3,5-літрові бензинові агрегати V6, доступні на інших ринках, там і залишаться, - принаймні в найближчому майбутньому. Воно й зрозуміло: у нас на такій техніці звикли бачити тяговиті та економні дизелі.
При цьому сам дизельний двигун - не з боязких: сил йому вистачає для цілком упевненої їзди із завантаженим салоном, та й на трасі він не надто скисає, а легко підтримує задану швидкість. Зауважу, що налаштування зв'язки двигун-коробка було зроблено з акцентом на відсутність театральних пауз, які зазвичай передують перемиканню.
Двигун швидко реагує на легке натискання педалі, т\ож мінівен впевнено набирає швидкість: це зручно в міському потоці або за необхідності різкого прискорення на високих трасових швидкостях. Причому звичний гуркіт дизельного агрегату "на верхах" чутний в основному тільки для водія і ледве вловимий на другому та третьому рядах. Втім, для того мотор доведеться добряче розкрутити.
Щоправда, різких прискорень він не любить, однак на стерпну еластичність можна розраховувати практично в будь-якій ситуації, і водій це відчуває з перших хвилин знайомства. Врешті від поєднання характеру, наявності повного приводу та експлуатації із завантаженим салоном можна очікувати пристойної за дизельними мірками витрати - приблизно 11 л на 100 км шляху в міському темпі. Втім, з огляду на габарити і масу "буса" - не так вже й погано, адже версії простіші, з "механікою" і на передньому приводі, напевне будуть економнішими.
Підвіску немовби підмінили? Так підмінили ж!
До речі, про систему повного приводу: у більшості штатних ситуацій велику "Старію" тягнуть передні колеса, але при найменшому їх ковзанні спрацьовує муфта, яка замикає пакет фрикціонів і перетворює колісну формулу буса на 4х4. Задній диференціал навіть можна заблокувати, що дозволить істотно підвищити прохідність.
Всі ці враження чудово вписуються не тільки в загальний багатогранний образ "космольоту" та запити публіки, але й відкривають таємницю головного сюрпризу. Відмова від нерозрізного заднього мосту та перехід на нове шасі дозволили використати багатоважільну конструкцію в задній підвісці. Як наслідок, "Старія" отримала ще й рівну підлогу по всьому салону.
І, звісно ж, це вплинуло на керованість та комфорт. Я виразно пам'ятаю свої відчуття від їзди за кермом Н-1: це був цілком приємний, але все ж таки робочий процес. Швидкість на поворотах потрібно було передбачливо скидати, а "поліцаїв" і ями проїжджати тишком-нишком: аж надто затисненою, але при цьому схильною до розгойдування на великій хвилі асфальтового полотна, була підвіска попередника.
А на Staria я ніби потрапив в іншу реальність, навіть з урахуванням завищених через зовнішність очікувань. З урахуванням розмірів і ваги машини можна сказати, що розгойдування тут немає від слова "зовсім": максимум - м'яко заколисуюче пасажирів задніх рядів покачування. Без вантажу на борту можна і побешкетувати, прописуючи повороти швидкої траєкторії. Втім, відчуття у процесі виникають специфічні: у високої автобусної посадки водія є свої боки. Зате крутити головою, видивляючись "сліпі зони", не доведеться: керманичу допомагає камера кругового огляду з відмінною картинкою.
Загалом назвати плавність ходу видатною я не готовий, але все ж таки з нашими дорогами підвіска "Старії" справляється непогано, - а це не надто розповсюджена чеснота. Ясна річ, взаємодія з тріщинами, стиками та коліями на асфальті є, - особливо коли мчиш порожняком. Але її інтенсивність залежить ще й від розміру (точніше, висоти профілю) шин, - а якраз із ними можна й трохи поекспериментувати. Втім, під вагою кількох пасажирів і багажу автомобіль поводиться більш гладко і поступливо, не турбує вельмишановних гостей.
Машина космос! А ціна?
Навіть після особистого знайомства з цим автомобілем, неймовірним здається сам факт того, що він існує не як виставковий шоу-кар або рухомий муляж для фільмів про майбутнє. Згоден, цінники машин у топових виконаннях змусять потенційного клієнта сім разів подумати. Але в них і аудиторія особлива, а початкова ціна за настільки ж ефектний на вигляд і приємний в управлінні автомобіль з МКПП за мірками сегмента приємно тішить.
За 1 062 600 грн покупець отримує: а) чудово оснащений 9-місний мінівен з тяговитим і не надто пажерливим двигуном, б) упізнаваність у потоці та в) - високий рівень їздового комфорту. До того ж, основними суперниками нового Hyundai Staria за рівнем задоволення від переміщення в автомобілі та статусу можна сміливо вважати Mercedes-Benz V-Class і VW Multivan, - а вони у порівняній комплектації коштуватимуть майже наполовину дорожче.
Прокоментуйте першим