Сьогодні в нашому розпорядженні заслужений 150-й "Прадо" в комплектації Premium. Під його високим капотом - фундаментально модернізований 4-циліндровий турбодизельний агрегат серії 1GD-FTV на 2,8 літра потужністю 200 к.с., що працює в парі з 6-ступінчастим "автоматом" Aisin.
Багатий "Топчик" включає масу зовнішніх змін, а від більш доступних версій "наш" Prado відрізняється наявністю селектора вибору режимів роботи допоміжних систем під час руху на бездоріжжі (МТS), Crawl Control - системи допомоги при їзді бездоріжжям, системи камер кругового огляду та фірмової системою KDSS, яка контролює положення кузова під час руху.
Найдорожча комплектація (у нас саме вона) оцінюється в 1 828 149 грн, а це на 200 000 грн дорожче аналогічної, але з 4,0-літровим бензиновим V6 на 282 к.с.! При цьому за найдоступніший "Прадо" і з таким же бензиновим двигуном дилери просять "всього" 1 230 870 грн. І це перший в портфелі марки випадок, коли дизельна версія обігнала за ціною бензинову, ще й таку потужну. Неслабо ж "тойотівці" оцінили свою роботу з удосконалення дизельного агрегату!
Озирніться
Слава до "Прадо" прийшла вже давно, і рік від року він не втрачає своїх позицій на ринку і місць в серцях оффроудерів (котрі виключно мимоволі проводять 99% мотогодин на асфальті). Так що поки ми готували для вас черговий випуск онлайн-журналу, вулиці буквально заполонили оновлені автомобілі. Адже відрізнити їх від попередників, не зважаючи на відсутність радикальних змін у зовнішності, простіше простого.
Виявляється, покупці давно чекали антихромовий пакет, чорну решітку радіатора і чорні диски. Отримайте і розпишіться, як то кажуть! Крім того "Прадик” отримав прозорі розсіювачі задніх ліхтарів, а "наш" Premium ще й прикрашений особливими накладками на передньому і задньому бамперах.
Словом, щоб виділити рестайлінговий "Прадо" в потоці транспорту зусиль докладати не буде потрібно. Тим більше, що він без жартів давно вибрався з польових умов експлуатації і зайняв свою велику нішу в місті. Щільно зайняв... Так що маркетологи порахували, що зовнішній тюнінг важливіше хардкорних змін. Що ж, на Prado, а нині ще й такому модному, дефілювати по місту досить престижно.
Причому ошатний обвіс і велика кількість чорного жодним чином не позначилися на позашляхових можливостях: кути в'їзду збережені, кліренс залишився без змін, а кажучи про серйозні доопрацювання на кшталт установки великих спеціальних коліс, - так на них власник авто за таку ціну, мабуть, махне рукою - причому, зовсім не через економію. Я сам зустрічав одиниці спеціально підготовлених для їзди по серйозному бездоріжжю Prado. А можливостей стокової машини в дорогих комплектаціях вистачить, щоб навчитися багато чому за межами земної тверді в вигляді асфальту. Ми одного разу в Африці перевірили, - так воно і є...
Бункер
Але якісно виділятися зовнішністю і (не в останню чергу) габаритами мало. Водію та пасажирам важливо зберігати не тільки обличчя, але й належний рівень комфорту в салоні. Пакет Black Edition це питання теж вирішує. Всередині, як і раніше, просторо, але чорне виконання салону робить його ще більш значним. Строкатих вставок "під дерево" нині мінімум, а з хрому - тільки матові ручки дверей і "центр управління польотами", той самий величезний пульт вибору режимів їзди по бездоріжжю.
Командирська посадка вище всіх, відмінна оглядовість і запас простору в усіх напрямках створюють відчуття управління не тільки своїм автомобілем, але і навколишнім оточенням. У кріслах я зі своїм зростом "сильно вище середнього", Але худорлявою статурою відчуваю себе маленьким, а задні пасажири за мною можуть закинути ногу на ногу. Хоча задній диван, як і раніше, хочеться підняти вище. Зате вантажне відділення не має кордонів, - і чорт з тим, що спинки другого ряду при складанні утворюють сходинку!
В багажнику, до речі, вельми доречно встановлена розетка на 220 Вольт - мандрівники оцінять. Але якщо говорити про доробки та зміни, гріх не відзначити основне нововведення інтер'єру - нову мультимедійну систему з поліпшеною швидкодією, екраном більшої діагоналі і можливістю підключення смартфона по протоколам Apple CarPlay і Android Auto.
Від колишнього смутку загальмованого екрану з іконками від допотопної мобілки не залишилося і сліду. Разом з тим прилади залишили при собі аналогові шкали і не залучають водія в пучину відчаю через надлишкову діджіталізацію - я, мовляв, пам'ятаю, яким автомобілем керую. Тільки вперед, тільки хардкор! Нехай і з пилом в очі від модного обвісу... Який, втім, особисто мені припав до душі.
Спорт плюс
І якщо судити за кількістю оновлених "Прадо" на українських дорогах, - не тільки мені. Але все ж головне те, що стурбований раніше потужної вібрацією дизельного агрегату покупець може спокійно видихнути. Вдосконалений "дизель" працює тихіше трави: він майже не чутний в салоні і не доставляє дискомфорту своєю роботою. Серйозно!
Оновлений мотор отримав поліпшену систему охолодження, йому додали балансовий вал і змінили програму управління. В результаті агрегат об'ємом 2,8 літра став видавати вже не 177, а 200 к.с., а його крутний момент виріс з 450 до 500 Нм. І нехай максималку залишили на колишньому рівні (175 км/ч), розгінна динаміка справляє зовсім інше враження. Колишні натужні 12,7 секунди до сотні вже в минулому.
Так, рамний позашляховик навчився таки розмінювати першу сотню за 9,9 с! Реакції на натискання акселератора стали гострішими, а обгони на трасі, особливо двосмуговій, перестали дошкуляти водія нервозністю. У міських умовах прибавка в потужності помітна навіть більше. Старти і розгони виконуєш "в півпедалі", а то і менше. І при цьому навіть відчуваєш деяку легкість! Тепер на "Прадо" можна і поспішити, - навіть на дизельному, адже прудкості бензиновому V6 вистачало і раніше.
Зате бадьорий рух по місту дає в підсумку приємний показник витрати: 10,4 л/100 км. На Prado! Навіть в умовах наших випробувань не тільки асфальтом, але і полями, грунтовками і всякою пересіченою місцевістю. На холостому ходу у мотора зникли вібрації, немає ніякого утробного гулу. Відчутно і поліпшення еластичності: збільшений момент дозволяє рідше заганяти мотор в зону виючих обертів: це цінна перевага під час розгонів і обгонів.
Не можу сказати, що під час випробувань часто звертався до вибору режимів роботи КПП, - так, заради експерименту, не більше. Як на мене, перехід "коробки" в "Спорт +" позбавлений здорового глузду: тяги тритонному позашляховику вистачає і в штатному режимі.
Годі й казати, чорний колір, диски в колір кузова і наворочені ліхтарі роблять свою справу: такого не кожен зважиться підрізати. А якщо хто і наважився - відразу роблять спробу втечі. Спробу в тому сенсі, що «наш» Prado з прокачаним мотором не кожному лихачу дозволить сховатися. Жарти жартами, але їде оновлений «Прадо» значно бадьоріше, ніж раніше. Нарешті і з дизелем!
Монумент
Шестиступінчастий "автомат", правда, залишили без серйозних змін, але з більш потужним двигуном він працює м'якше, плавніше. Управління тягою залишило приємні відчуття. Можна плавно котитися будь-якою дорогою і моментально прискоритися - всі реакції швидкі і передбачувані. Але власники машин з системою стабілізації кузова KDSS (Kinetic Dynamic Suspension System) все ж отримають шанс трохи здивуватися.
В таких автомобілях замість звичайних встановлені стабілізатори поперечної стійкості з гідроциліндрами. На ділі це робить керованість набагато точнішою: високий "Прадо" менше крениться і швидка їзда не робить долоні вологими. Впевнений в собі водій може сміливо додавати швидкості, поки справа не доходить до зв'язок швидких поворотів: монументальність позашляховика коливань не підвладна, але зламати, розбити і побороти можна що завгодно.
Обурення з боку системи стабілізації можуть виникнути при виконанні різких маневрів, затяжного проходження розв'язок на високій швидкості або при різкій зміні курсу. Досить рано починаються ковзання, які розсудливо і вчасно припиняє ESP, - причому ковзати починає тільки передок. Електроніка ж бореться з можливими наслідками лихих маневрів, інакше високий "Прадо" може не тільки розвернутися, але і перекинутися.
KDSS помітно впливає і на плавність ходу: у машин без цієї системи вона все ж трохи вище. Але без розумної електроніки неминуче розгойдування! KDSS же на гідної якості покритті розмикає гідроциліндри, підвищуючи їздовий комфорт, а на гребінці або кругляку ходова частина стає набагато зібраніше. Автомобіль не вимагає скидання швидкості і не норовить змінити курс. Так, розбиті ділянки українських доріг з цією системою проходяться трохи жорсткіше, зате набагато безпечніше.
А у всіх інших режимах їзди вона грає тільки на руку. Особливо тим водіям, які в місті і на трасі жадали отримати від Prado точну керованість і курсову стійкість. Такий автомобіль, який на зміни типу дороги чи умов експлуатації практично не реагує, потрібен коли людина живе в стилі "бачу мету, не бачу перешкод": для подорожей, активної повсякденної експлуатації... або коли потрібно їхати без розбору якості дорожнього покриття.
Треба брати
Втім, будемо чесні: реальних українських покупців цього кондового в хорошому сенсі слова позашляховика подібні дрібниці мало хвилюють. Всі дорогі "Прадо" (а більша частина продажів припадає саме на такі автомобілі) матимуть систему стабілізації положення кузова, і в своєму класі він ще довго буде залишатися дуже популярним автомобілем - буде на ньому KDSS чи ні. Prado купують не для цілеспрямованого подолання бездоріжжя і не для швидкої їзди по упорядкованих дорогах, а тому, що "треба брати Prado".
Про нього знають і його впізнають. Кого не спитай, кожна людина, близька до автомобільної теми, знайде що сказати про японський позашляховик з незнижуваним рівнем популярності. Для когось він виявиться межею мрій, а хтось інший назве його мало не зразком застою в сучасному автомобілебудуванні. Як не крути, Toyota Land Cruiser Prado був одним з тих автомобілів, завдяки яким колись народжувалися легенди на кшталт "Toyota не ламаються". Головне, щоб новий (ну майже) дизельний двигун, з яким "Прадо" ніби скинув з плечей десяток років, не давав приводу в цьому засумніватися.
Прокоментуйте першим