Перед нами - оновлений пікап Toyota Hilux восьмого покоління, що випускається з 2015 року. Комплектація - найдорожча для нашого ринку, Legend. Її головна відмінність і перевага перед більш простими варіантами - 2,8-літрова дизельна "четвірка" серії 1GD-FTV, потужністю 204 к.с., що видає 500 Нм крутного моменту! Працює двигун у парі з 6-ступеневим "автоматом" Aisin, а крім виразного обвісу і модного нині кольору "хакі" тестовий "топчик" включає шкіряну оббивку сидінь, чорне виконання стелі...
А ще тут повний комплекс систем безпеки Toyota Safety Sense, адаптивний круїз-контроль, світлодіодні фари, підтримка протоколів Apple CarPlay і Android Auto і навіть фонове контурне підсвічування салону. Привод - повний, що підключається, а кабіна для нашого ринку тільки дворядна, - хоча глобальні можливості моделі набагато ширші.
За весь цей набір дилери просять чималу суму грошей - від 1 385 466 грн. Помилки немає, - і хоч цінник дійсно вражає, порівняння з топ-комплектаціями конкурентів якщо і не підніме настрій (а мрійників взагалі опустить з небес на землю), то хоча б дозволить розібратися в нинішніх реаліях. Хай там як, нам за службовим обов'язком не вибирати між доступними варіантами, а тестові авто традиційно вражають не тільки різноманітними комплектаціями, а й значним підсумковим цінником...
Серйозний підхід
В шкільні роки, приїжджаючи на канікули в село, я частенько напрошувався на роботу до діда, який за службовим обов'язком керував автомобілем-авантюрою УАЗ-469. Колір хакі у нього був не такий розкішно-перламутровий, але вся ця кондовість врізалася мені в пам'ять. Пластикового обвісу на ньому теж не було, - натомість були саморобні дуги, так само пофарбовані в чорний колір, чорні колісні диски і чорний парусиновий дах - іншого кольору тенти в ті часи зустрічалися нечасто. А коли у спеку дід знімав м'який верх, наш "Бобік" перетворювався майже на пікап!
Нескінченні пригоди і феноменальна прохідність УАЗа разом із майстерністю діда я буду пам'ятати завжди, але головне, що залишилося в моїй пам'яті - він був просто незамінний в сільському господарстві і багато років служив вірою і правдою в якості основного, а часто і єдиного транспорту. Теплі спогади не тільки підняли настрій під час нинішніх випробувань японського пікапа зі зразковою історією надійності, але й підкинули ідею вирватися за межі звичних столичних тягнучок ближче до весняної природи.
Вогонь!
До речі, УАЗи, що збереглися до цих днів, або старанно відновлені, досі мають чималий попит серед рибалок, мисливців і завзятих любителів офф-роуда. Натомість модні пікапи на київських вулицях, як на мене, більшою мірою служать власникам помітним і життєстверджуючим аксесуаром. Але судити про всіх не станемо, тим більше що "наш" тестовий Hilux готовий переварити не тільки бездоріжжя, витримати випробування навантаженим кузовом, але і цілком здатний проштовхнутися між нахабними "міськими" учасниками потоку.
В першу чергу він вабить око сміливим і зухвалим кольором "мілітарі" з блискучими вкрапленнями перламутру, а ще ґрунтовними пластиковими накладками на кузові, які розташовані майже всюди. На колісних арках, на протитуманних фарах, ручці вантажного відсіку, бамперах. Диски - чорні, нові фари додали в виразності, решітка радіатора розширилася і пікап став не те щоб набагато яскравішим, але значно помітнішим на дорозі. І одягнений він тепер за формою і модою, - ні з чим не сплутаєш! А після вилазки в баюри необов'язково мчати на мийку - костюмчик стерпить, все йому личить.
Двох зайців
Починати історію про внутрішній світ Toyota Hilux, як і більшості пікапів, варто з того, що ви ніби перебуваєте вище за все, що відбувається на дорозі. Ніщо не прослизне повз погляд, і це "усебачення" вселяє впевненість і... додає швидкості. У салон збираємося за допомогою сходинки: я спершу намагався геройствувати і перескакував поріг, а коли перестав звертати на це увагу - зловив себе на тому, що підтягуюся за кермо і потужні ручки на стійках, і користуватися сходинкою зовсім не гидую. Зручно!
На робочому місці водія - сила-силенна дрібних змін: змінений дизайн шкал приладів, покращена графіка кольорового дисплея маршрутного комп'ютера, мультимедійну систему взагалі поміняли на сучаснішу, з новим інтерфейсом, який підтримує сучасні мобільні протоколи... У місті ж бо без них нині ніяк.
Всі елементи, раніше пофарбовані у сірий колір, тепер стали чорними. До включення запалення в салоні не знайти елементу інтер'єру, колір якого відрізняється від чорного, - за винятком хіба що хромового шильдика на кермі. Похмуро? Модно! І немає особливої потреби "вилизувати" пластик, коли саме по собі призначення автомобіля має на увазі експлуатацію в умовах підвищеного забруднення. А в міських реаліях після мийки, у вечірній час і з блакитною підсвіткою салон виявля.ться доволі затишним.
Пластикові панелі в інтер'єрі жорсткі, але, по правді, податливі матеріали тут ні до чого, - хоча підгонка деталей порадувала. Нічого не скрипить, не трясеться і не бовтається абияк. До ергономіки причепитися складно: тут все виконано для зручного розміщення не тільки пасажирів, але і цілої купи їхнього майна, про що свідчать, наприклад, одразу два бардачки.
Із загальної чоловічої ідеальної картини світу вибиваються хіба що не зовсім вдало розташовані клавіші обігріву керма, сидінь і заднього блокування. Хотілося навіть сказати "блокуваннячка", - настільки згадані кнопки мініатюрні, та ще й розташовані поза зоною прямої видимості водія. Втім, більшість цих функцій зазвичай включають в стані спокою автомобіля, отже, процес не завдасть клопоту і не відверне уваги від управління.
Загалом у кабіні відчуваєш себе впевнено і комфортно: по-спортивному облягають тіло крісла, салон має зручну для огляду ширину. Однак центральний підлокітник між передніми сидіннями непропорційно широкий, - він наполегливо розділяє вільний простір передніх їздців.
Про гальорку сказати майже нема чого. Посадка "фірмова пікапівська", з вертикальною спинкою: охочих відправитися в дальню дорогу свідомо знайдеться небагато. Натомість простору що вшир, що до передніх крісел - і навіть над головою - більш ніж достатньо. Як бонус, задній ряд отримує цілком зручний профіль сидінь, маленькі, але такі необхідні гачки для пакетів і сумок, ручки для підняття на борт і відмінну оглядовість. Ну а вантажний відсік (точніше, платформу) оцінять в основному фахівці. Його довжина - 1569 мм, ширина - 1645 мм, а висота борта - 481 мм.
Вагу взято!
Я в цей раз не намагався грати в тетріс, розміщувати палети і так далі: в ході тест-драйву Toyota Hilux на філософські матерії часу не було. Журналісти редакції AUTO.RIA накопичили чималий досвід поїздок на далекі відстані і навіть по країнам Європи за кермом автомобілів такого типу. Свого часу ми вдосталь награлися в пазли, укладаючи гірськолижний скарб та інші пожитки в кузов піжонського VW Amarok. Але сьогодні до відпочинку справа не дійшла: поки в руках був настільки універсальний автомобіль, завдання на його голову, а точніше - в кузов, сипалися одне за одним. Тільки встигай розминати спину!
Спершу згадалася відкладена в довгий ящик необхідність вивезти силу силенну особистих речей з гаража. Ну так, по дрібниці: стіл, пральну машинку, величезне люстро, дві дюжини стільців і кілька ящиків з дрібним майном. Дитячий лепет! У пошуку серйозніших завдань згадали прохання товариша підсобити з перевезенням бетонних блоків для міжкімнатних перегородок на дачу. Те що треба! Поки вантажили 600 кг будматеріалів - добряче захекались самі і трохи підсадили ресори.
І поперли! У місті навіть з порожнім кузовом особливого дискомфорту не відчуваєш, спасибі людського розміру коліс і налаштуванням ходової, що без розбору поглинає дрібниці, великі і середні ями так, що вже через пару годин управління Toyota Hilux на їх наявність не звертаєш і уваги, а їзда з суєти перетворюється в прямолінійний рух у межах своєї смуги. Інша річ - траса: там з ростом швидкості незавантажений кузов намагається гуляти смугою, трястися на щербатих дорогах і змушує постійно корегувати траєкторію кермом.
Слід віддати належне інженерам, всі ці огріхи - лише примарний спогад про колишні танці з трясучкою у машини попередньої генерації, а керованість стала набагато кращою - майже легковою. Звісно, все відносно і до кроссоверного комфорту пікапам далеченько, хоч і колишніх вантажних повадок у нашого героя стало значно менше. Річ, скоріш за все, в інших ресорах і амортизаторах: вони стали набагато м'якішими, а їзда комфортнішою. Залишається сподіватися, що на надійності це не позначиться. Бренд зобов'язує!
Але всі питання відпадають, варто лише хоч трохи завантажити кузов. Навіть розбита донезмоги дорога здається рівнішою: автомобіль проходить нерівності, плавно погойдуючись на хвилях асфальту - класика жанру. А "порожняком" різких маневрів краще уникати - тут же вмикається система стабілізації, від гріха подалі. Вона, до речі, як і підсилювач керма, піддалася перекалібровці. І треба зауважити, кермо тепер в міру налите природним зворотним зв'язком і працює, як би це сказати... Соковито!
А ще керованість стала менш енерговитратною для водія. З ростом швидкості кермо важчає, а пікап старанно тримає траєкторію, ось тільки все ж краще без різких рухів. Тому міська їзда виявилася просто зручною і комфортною, а заміські поїздки проявили сильні якості і показали, як далеко пішли інженери в удосконаленні вічних "пікапних" проблем.
Риє землю, рве асфальт
Нарешті ми підійшли до найцікавішого: того, в чому і полягає основне оновлення "Хайлакса" - доопрацюванні дизельного двигуна. 2,8-літровому турбодизелю 1GD-FTV поліпшили систему охолодження, додали балансирний вал і змінили програму управління. Отримані в результаті 204 к.с. і надбавка в 50 Нм крутного моменту разюче змінили характер поведінки пікапа. У мотора, до речі, знизили і холостий хід - з 850 до 680 об/хв: все для більш стабільної роботи при їзді внатяг по бездоріжжю.
Але поки до такого режиму руху не дійде справа, водій буде впевненіше почуватися на твердому покритті. Індекс мотора колишній, але характер його змінився донезмоги. Щоб оцінити надбавку в потужності не доведеться влаштовувати паралельні заїзди з доресталінговою машиною. Якщо "старий" Hilux відверто запинався на старті, то оновлений автомобіль зривається з місця, тільки прибери ногу з педалі гальма!
Мотор швидко кидає стрілку тахометра в робочу зону і пікап "вистрілює", часто випереджаючи легкові автівки на пару корпусів. Для тягових випробувань не найкорисніша функція, але для повсякденної експлуатації в місті - те, що потрібно. Але 10 секунд до сотні для 2,2-тонного пікапа - відмінна цифра, а для водія і пасажирів - незабутні враження. При цьому не найновіший "автомат" нарікань не викликає: він своєчасно і зовсім непомітно перебирає передачі.
Модернізація мотора природним чином відобразилась і на швидкості виконуваних завдань: "дизель" готовий клацати їх одну за одною. І крім оперативного і менш напруженого переміщення людей і вантажів з точки "А" в точку "Б" пікап жваво справляється з "тактичними завданнями": старт з місця, розгін і обгони - усі маневри виконуються невимушено і проходять "в півпедалі". Звідси і відчуття впевненості не тільки при повному завантаженні на трасі, але і в умовах щільного міського трафіку. Ще один плюс - відмінна шумоізоляція, явно допрацьована за роки випуску моделі.
Що й казати, такі "веселі старти" дідівському 469-му навіть не снилися! Було б цікаво поставити його з "Хайлаксом" пліч-о-пліч в умовах жорсткого бездоріжжя. Думаю, "Бобик" взяв би своє кращою критичною прохідністю, мінімальними звісами і величезним кліренсом. Хоча "Тойота" в жорстких умовах теж вміє за себе постояти, - і пару раз виручала мене завдяки потужному тяговитому дизелю, можливості підключити "передок", поміняти передавальне відношення в КПП і заблокувати задній міжколісний диференціал. З таким набором далеко заїдеш. Але краще діяти з головою...
Гроші люблять підрахунок
Пікап від пікапа різниться: багато автомобілів з кузовом такого типу здатні викликати належний рівень поваги, а може навіть захват. Але далеко не кожен пікап за підсумками тривалого знайомства залишає після себе відчуття повноцінного повсякденного автомобіля, а не утилітарної упряжки для вирішення логістичних завдань на фермерському господарстві.
Загалом, відмінний видався тест, з приємними спогадами... Оновлений пікап Toyota Hilux, хоч і коштує прірву грошей через багату комплектацію, залишив масу приємних вражень: яскравою зовнішністю, "живим" мотором, поліпшеною керованістю... Серед його суперників - брутальний Mitsubishi L200, симпатичний Ford Ranger, майже легковий VW Amarok і Nissan Navara, який вельми несподівано припав нам до душі.
Відвертих аутсайдерів у цій специфічній компанії, напевно, немає. Так що вибір конкретного покупця буде визначений в першу чергу персональними вподобаннями - і, звісно, кількістю припасених на покупку банкнот. Адже пікап, як не крути, - передставник сегмента комерційних автомобілів. А в бізнесі, як відомо, гроші люблять підрахунок.
Прокоментуйте першим