Дивна річ, але у Volkswagen таки навчилися створювати не надто нудні автомобілі. І йдеться на разі не про спортивний характер, видатну динаміку та керованість, - мова виключно про їхню зовнішність. Чого тільки вартий новий фірмовий колір Makena Türkis, який максимально перегукується з добре пізнаваним бірюзовим тоном від Tiffany. Правда, за красу доводиться доплачувати: «бірюза» тестового автомобіля коштує дорожче за решту інших відтінків.
Втім, у віртуальному конфігураторі ви також знайдете яскраві помаранчеві, червоні тони. У поєднанні з контрастним дахом і кольоровими колісними дисками у покупця з'являється можливість створити один з декількох десятків варіантів зовнішнього вигляду. Такі широкі можливості персоналізації покупцям «народних автомобілів» років 10-15 тому навіть не снилися.
Другий дивовижний момент - це задня оптика. Дуже незвично виглядає «глухе» тонування ліхтарів. Дизайн електромобілів Volkswagen ID.3 та ID.4 підтверджує, що це не випадкове дизайнерське рішення, а тренд. Схоже, таке напилення ми побачимо і на майбутніх моделях марки. По сусідству з тими ж тонованими ліхтарями дуже хотілося б зустріти й камеру заднього виду, але у тестовому автомобілі доводиться покладатися лише на датчики парктроніка.
Якщо на західноєвропейських ринках «Крос» вважають заміною Polo, то в Україні машину позиціюють як абсолютно нову модель в сегменті, в якому компанія раніше не грала. Адже хетчбек В-класу в нашій країні давно втратив свої позиції. В цілому зовнішність машини виглядає свіжою, за що варто дякувати вертикальній задній стійці та рельєфним виштамповкам на задній арці. А от широка решітка радіатора в поєднанні з трапецієподібними рамками «протитуманок» відсилає нас до Touareg і T-Roc відповідно.
Що по-справжньому втішило - це світлодіодна оптика. Нічні поїздки по не найідеальніших українських трасах показали наскільки корисне далеке і рівне світло діодів. Свій позитивний ефект дав і незвичний спектр променя - майже жовтий, ближчий до реального сонячного світла. Він не відливає синявою, до якої ми вже починаємо звикати.
У подорожах по незнайомих дорогах нам здався у пригоді й 190-мм дорожній просвіт. Інші автовиробники нас привчили, що передньоприводним кросоверам за щастя буває і 170-180 вільних міліметрів під кузовом, але у «Фольксвагена» щодо цього інша думка. Підтримуємо!
Гарний знайомий
Салон героя нашого тест-драйву скроєний за традиційною для компактних «ВАГів» концепції: висока посадка, простий і зручний інтер'єр, непогані можливості трансформації. Водія зустрічає кермо з новим логотипом компанії та дещо переглянутою формою клавіш, логіка розташування яких залишилася колишньою: з одного боку управління аудіосистемою та борткомп'ютером, з іншого - круїз-контроль.
Щиток приладів на тестовому автомобілі аналоговий з бездоганним сприйняттям інформації на будь-якій швидкості. Втім, для всіх товарних машин у максимальних комплектаціях може бути замовлена повністю цифрова панель приладів із 10-дюймовим екраном. Зручно, що в нішу за важелем КПП вбудували бездротову зарядку.
Трохи нудне сіре торпедо можна урізноманітнити кольоровими яскравими вставками, але за них теж доведеться додатково платити. Загалом до питань ергономіки питань мінімум: поскаржитися хочеться хіба що на занадто низько розташовані підсклянники між передніми кріслами - при їхньому використанні є ризик пролити напій.
Навіть у найнижчому положенні крісло водія розташоване зависоко. По-перше, така посадка сподобається користувачам, які люблять бачити капот. По-друге, водії невеликого зросту та мініатюрні водійки зможуть комфортно розташуватися за кермом. Форма крісел переднього ряду не виглядає занадто профільованою, але завдяки своїй жорсткій структурі та щільному наповнювачу вони добре тримають спину: свої «мірні» 300 кілометрів я легко проїжджав одним махом, навіть не подумавши про зупинку для розминки.
Другий ряд усіма можливими способами натякає, що розрахований на двох дорослих: високий «трансмісійний» тунель в безальтернативно передньоприводній машині, лише два порти зарядки формату USB Type C, чітко формований під двох задній диван... Хоча за паспортом другий ряд тримісний, третій пасажир буде сильно обмежувати сусідів у плечах.
Як і на споріднених «Шкодах», підлога багажного відсіку має два рівні. Нижнє положення дозволяє в умовно п`ятимісній конфігурації отримати один з найбільших за обсягом багажників в класі - 455 літрів. Якщо підняти поличку на верхній рівень і відкинути спинки другого ряду, то отримаємо повністю рівну підлогу. При необхідності перевезти довгомір можна навіть опустити вперед спинку правого переднього крісла. Такі фішки нині звичніші для легких комерційних авто.
Мультимедійна система з 7-дюймовим дисплеєм хоч і не має вбудованої навігації, але легко отримує доступ до онлайн-карт чи інших сторонніх додатків завдяки підтримці Apple Car Play. Система розпізнає смартфон, підключений до будь-якого з двох передних USB-роз'ємів.
Ну ж бо, спокійніше!
Конструкція T-Cross не підносить ніяких сюрпризів. Автомобіль ділить модульний «візок» MQB-A0 з Polo (а також його «плоть від плоті»: Škoda Scala, Fabia, Kamiq і SEAT Arona), але кузов у нього повністю унікальний. Ходова зі стійками «Мак Ферсон» спереду і балкою ззаду запозичена у вищезгаданого хетчбека, хоча і з деякими змінами. Наприклад, на «Ті-кросі» встановлено свої пружини, амортизатори та поворотні кулаки.
Необхідність змін конструкції викликана зміненим дорожнім просвітом та іншою загальною висотою машини. Як наслідок, коротка колісна база і неідеальна звукоізоляція по відчуттях на ходу наближають компактний кросовер «Фольксвагена» не до його старшим братів, а до представників французького автопрому. По рівній дорозі машина їде тихо, завзято відповідає на реакції керма, на швидкості її керованість нагадує картингову. Однак реакція на нерівності дорожнього покриття нервова: часто підвісці не вистачає енергоємності, через що проїзд вибоїн супроводжується глухим гепанням у салоні.
На українському ринку міні-кросовер пропонують з парою бензинових турбодвигунів: трициліндровим літровим (115 к. с., 200 Нм) та 1, 5-літровою "четвіркою" на 150 к. с. з тягою 250 Нм. Тестовий автомобіль оснащений 115-сильним варіантом: модульний двигун відрізняється непоганою чуйністю і жвавістю, чому значною мірою сприяє 7-ступенева роботизована коробка DSG. Але ця жвавість зникає після 60-70 км/г, про що свідчить і динаміка прискорення від 0 до 100 км/год - цілих 10,4 секунди.
Спокійний темп їзди дозволяє економити пальне, адже електроніка при можливості відключає один з циліндрів. На трасі апетит кросовера легко вкладається в 6,2-6,4 літра на 100 км пробігу, хоча в місті все вже не так барвисто: готуйтеся до показань витратоміра в межах 7,2-7, 6 літра на 100 км. На деяких ринках Європи також доступний 1,6-літровий дизель, однак у нас мотора на «важкому» паливі чекати не варто.
Є про що подумати
Обернути в яскраву обгортку відточену до дрібниць «фольксвагенівську» стриманість і зрозумілість - це відмінна формула зі створення молодіжних автомобілів. У Європі вона вже дає свої плоди: за минулий рік в Європі було продано понад 113 000 примірників Volkswagen T-Cross.
А от щодо гостинності саме нашого ринку маю деякі сумніви. Адже далеко не кожен український покупець готовий заплатити від 24 до 29 тисяч доларів за модні кольорові рішення, сучасні мотори та «розумний» інфотеймент, приховані у невеличкому автомобілі.
Тим більше, що за порівнянні гроші в рамках того ж формфактора та габаритів можна придивлятися, наприклад, до економічного Citroen C3 Aircross з 1,5-літровим дизелем потужністю 120 к.с., ефектного (і на додачу трохи більшого) Peugeot 2008 з моторами на 130 і 155 к.с. або 177-198-сильного Hyundai Kona. Тут вже питання у силі особистої прихильності до марки.
Коментарі (1)
Три циліндровий двигун на кросовер???Авто симпатичне,але не з таким двигуном!!!!