Перед нами - оновлений кросовер Hyundai Santa Fe четвертого покоління (ТМ). Його найближчий попередник був представлений в 2018-му, а нинішній апгрейд зачепив стільки аспектів, що чимало підстав говорити про наступне покоління! Під капотом новинки - дизельний 4-циліндровий мотор сімейства Smartstream (серія D4HE), потужністю 202 к.с., тільки тепер він працює в парі з 8-ступеневим роботом DCT власного виробництва Hyundai. Привод - повний. Практично максимальна комплектація (не вистачає тільки "панорами") Top SЕ за рівнем оснащення приємно дивує, але ж ціна... Наш автомобіль "тягне" майже на 1 600 000 грн!
Кашалот
Звісно, базовий автомобіль з бензиновим 2,5 на 180 к.с. і переднім приводом коштує на третину дешевше: ціни починаються від 1 000 000 грн, але ж і до рестайлінгу "Санта" міг запросто приголомшити своєю ціною. Загалом, дивуватися годі, - хоча розібратися за що корейці просять такі гроші все ж варто. Тим більше, що пункт "А" в цьому списку очевидний: звісно, за зовнішність. Тільки подивіться як красиво обіграні денні ходові вогні, що молотами Тора пронизують верхню частину бампера. Щось нагадують? Це вже нехай у Volvo вирішують...
Хоча особисто мені вони більше нагадують момент з кінофільму "Термінатор 2", коли герой Роберта Патріка головний антагоніст робот-термінатор Т-1000 трансформними руками-кирками з металевого полісплава розсовував двері ліфта. Однак у випадку з "Санта Фе" виглядають ці яскраві вогні весело і дуже життєстверджуюче. Передок по стилю сильно схожий з новою "Сонатою". З верхньої його частини прибрали важкуватий брус, а чималі фари візуально об'єднані з ґратками радіатора.
І хоча передня частина виглядає акуратнішою, масивності їй не позичати, а стільники самих ґрат вимагають допрацювання - установка захисної сітки обов'язкова, інакше туди може влетіти не тільки пташка, але і пристойних розмірів кругляк з-під коліс "дальнобою", що рухається попереду. Корма новинки теж змінилася: ліхтарі виконані в новому дизайні, а з'єднує їх красива перемичка. Вторить їй така ж вставка і в бампері, з якого до основних ліхтарів піднялися секції заднього ходу.
Згоден, - на словах усе це передати складно, однак при візуальному порівнянні новинки з "дорестайлом" стає ясно: вийшло шикарно. До того ж тестове авто обладнане ще й пакетом з чорним хромом і максимально можливими 20-дюймовими колесами. Вони сильно впливають на візуальне сприйняття, хоча позначаються на їздовому комфорті, про який мова піде трохи згодом.
Пластиковий обвіс у "топі" тепер пофарбований в колір кузова і додає не тільки краси і обережності за межами асфальту, але й створює враження збільшених габаритів. Однак змінилися вони не сильно: в довжину машина додала 15 мм, причому тільки за рахунок іншого "оперення".
Місця більш ніж достатньо
Інтер'єр причесаний - не впізнати. З найпомітнішого - відмова від стандартного важеля КПП на користь кнопкового управління трансмісією. Таке рішення дозволило змінити кут нахилу центрального тунелю, до всього іншого отримавшого ще й величезну нішу. До неї без проблем поміститься навіть невеликий рюкзак, жіноча сумочка або навіть ланч-бокс із термосом. Не менше впадає в очі й нова цифрова 12,3-дюймова комбінація панелі приладів з гарною графікою, можливістю вибору картинки в залежності від режиму роботи трансмісії або трансляції того, що відбувається в мертвих зонах за допомогою бічних камер.
Центральний дисплей розважальної системи теж виріс (до 10,25 дюйма) і готовий порадувати користувача не тільки соковитою картинкою, але і бездротовими протоколами Android Auto і Apple CarPlay. В одному з колодязів-підстаканників з'явилася вертикальна бездротова зарядка для смартфонів, що надійно фіксує гаджети і дозволяє зручно їх звідти виймати. Та й в цілому матеріали салону покращилися: і на вигляд, і на дотик. Усюди м'який податливий пластик, мінімум глянцю і якісна шкіра наппа.
При таких габаритах (довжина оновленого "Санти", нагадаю, цілих 4785 мм) майбутній власник має можливість замовити автомобіль з трьома рядами сидінь, - і буде впевнений, що не потіснить їздців на гальорці. І хоч "наш" тестовий автомобіль цієї опції позбавлений, одразу зрозуміло, що така можливість матиме чималий попит. У дворядному ж виконанні про тісноту згадувати навіть не варто: навіть зі своїм зростом у 188 см на передньому сидінні я відчував запас простору в усіх напрямках. Та й зручні крісла не ускладнюють рухів - навіть у теплих не по календарю, а по погоді, пуховиках.
Пасажири другого ряду сидінь завдяки зміненим кріпленеям передніх крісел отримали додаткову пару сантиметрів простору для колін. Хоча і без них сам за собою я сідаю з пристойним запасом. Крісла другого ряду теж можна рухати, нахиляти спинку і підігрівати. Пасажирам доступний простенький (хоч і вельми широкий) підлокітник з двома підстаканниками, шторки на вікнах, 2 роз'єми USB і навіть 200-Ватна розетка на 220 Вольт.
При цьому розробники навіть примудрилися збільшити на 10 літрів ємність багажника! І якщо третій ряд сидінь відсутній, то місткість відсіку складає 634 л. Бічна оббивка, на жаль, пластикова, а значить буде схильна до насильства з боку багажу, - доведеться бути обачнішим. Натомість у підпіллі - одразу кілька зручних пеналів, а сама підлога при складанні спинок другого ряду не утворює сходинку, що дає змогу легко вмістити предмети довжиною метрів зо два!
Кидок! Ще кидок!
Апгрейд технічної частини - ще істотніший. Попри те, що технічні характеристики двигуна залишилися колишніми, це повністю перероблений агрегат. Алюмінієвий блок прийшов на зміну чавунному, привід ГРМ став ремінним замість ланцюгового, а самі розподільні вали виконані єдиним модулем з головкою блоку циліндрів. Про надійність судити поки рано, хоча конструкція вочевидь стала сучаснішою, хоч і набагато складнішою.
Віддача і крутний момент не змінилися - 202 к.с. і 440 Нм відповідно, але за рахунок переходу на новий тип КПП - тепер це роботизована трансмісія - асфальт "Санта" гризе ще азартніше. Першу сотню без затримок, пауз і зайвого шуму розмінює за 9 секунд, - і робить це непомітно ще через поліпшену "шумки". Скло тепер навіть в базі багатошарове, ізоляційні мати моторного відсіку стали товщими, серйозно допрацьовані й колісні арки - звичні зони підвищеного акустичного дискомфорту. Так що легкий свист доноситься в салон тільки від дзеркал, - і вже далеко за межами дозволеного.
"Наш" тестовий Santa Fe був випробуваний під завершальний, як то кажуть, акорд зими, коли "на коня" добряче намело снігу, так що в зимових шинах їздив "Санта" по постійно укритому сніговою кашею асфальту. І нічого - в салоні тихо, сухо і комфортно. Жвавість мотора в таких умовах перевіряти не завжди виникає бажання, враховуючи піжонську зовнішність, але коли на постійні замурзані боки дивишся вже спокійно, прокидається бажання промчати... І потім не пропадає майже ні за яких обставин. "Робот" з двома мокрими зчепленнями жваво включається в процес розгону, а наявність повного приводу тільки підбурює бажання водія дати жару на майже п'ятиметровому кросовері.
Якщо дуже треба
Отже, бойовим арсеналом я залишився приємно вражений: навіть без використання граничних можливостей, двигуна вистачає у всіх штатних і не дуже ситуаціях. Варто лише пам'ятати про те, що навантажень постійною пробуксовкою він довго терпіти не буде - незабаром висловить вам своє "фе" неприємним запахом фрикціонів. Мені ж, через допитливість і необхідності "мотнутися кабанчиком" на дачну ділянку, що так доречно стала у нагоді, довелося в середині шляху впертися в сніжну цілину. Ясна річ, розважливі люди чекали б потепління, щоб величезні кучугури снігу трохи зійшли...
Але ж недарма кажуть: "Хто захоче, той і на гору скоче"! До заповітної мети мені залишалася пара нещасних кілометрів (для викликаного на евакуацію трактора вони могли б стати на диво довгими), тому, вибравши шайбою перемикання позашляхових режимів позицію Snow, я спробував пробратися через замети, що гарантовано перевищували глибиною не надто великий кліренс (176 мм).
Земля під колесами вже була розмерзлою і не давала достатнього зачіпу, а електроніка не дозволяла крутити мотор вище 2000 об/хв, - тому я перемкнув шайбу до позначки Mud (Sand має схожий алгоритм роботи), і кросовер із завзяттям бульдозера погріб вперед на вже підвищених обертах і з розпущеним нашийником системи стабілізації. Пощастило, що сторонніх запахів в салоні не з'явилося, однак випробовувати трансмісію "Санти" чимось серйознішим я б не радив. Адже тут річ не тільки в "роботі", але й у доволі довгих звісах, чималій (в 2765 мм) колісній базі і, повторюся, не рекордному дорожньому просвіті.
Проте і по тязі, і за швидкісними характеристиками, і за чутливістю зв'язку дизельного агрегата з роботизованою КПП мені дуже сподобалася. З новою DCT кросовер став значно легшим на підйом, чутливим, і навіть примудряється заощаджувати пальне. До паспортних показників в 6-7 л/100 км цього разу ми не дотягли (а якщо вже називати речі власними іменами - сильно перевищили цю цифру). Але й самі випробування виявилися куди серйознішими, ніж стандартний набір WLTP: врахуйте негоду, зимові шини та інші пригоди. У результаті - 9,3 л/100 км, отак-о! Хоча акуратнішому драйверу повного бака запросто вистачить, щоб з'їздити з Києва до Одеси - і повернутися.
Потребує жертв
За старою українською традицією всі автомобілісти щороку навесні мріють пересісти на комфортніший автомобіль. Адже кількість і розміри "озимих" ям на дорогах можуть розхитати навіть найстійкушу психіку. Так от, за час тест-драйву цього Santa Fe у мене такого бажання не виникло жодного разу! Адже на оновленні мотора технічні зміни не закінчилися. Річ у тому, що з оновленням кросовер Hyundai Santa Fe... змінив ще й платформу! Тепер він ділить її з новою "Сонатою" і KIA Sorento.
Як наслідок, автомобілю поміняли підрамники, а передній навіть прикріпили до кузова через гідроопори. Підвіску теж піддали ревізії, поміняли рульовий механізм, хоча сама по собі архітектура ходової залишилася незмінною: McPherson спереду, багатоважільна ззаду. Натомість вдалося знизити центр ваги великого кросовера - і це відбилося кращим чином на керованості. Хоча слід зауважити, що оновлений Santa Fe - не подарунок для активних драйверів. Часом перебереш в повороті зі швидкістю, тут же скинеш газ - і автомобіль в цей момент почне плавно йти в затяжний занос.
Втручання ESP в цей процес відбувається досить пізно, коли сам водій починає витягати автомобіль із заносу і активно крутить кермом. На слизькому покритті розв'язки з круговим рухом "Санта" дуже різко зривається в занос і відловити його виходить тільки в сусідній смузі, - до своєї ж повернутися в рамках одного маневру вже не вийде. Загалом, хвацькі проходження кільцевих розв'язок доведеться залишити для компактніших машин з нижчим центром ваги.
Натомість в усіх інших ситуаціях водій отримує море задоволення: наприклад, від класно налаштованого керма, яке приємно затискається в режимі "Спорт" і "нуль" стає "нулем", на відміну від решти комфортніших режимів. А пасажири - ще й від рівня комфорту поїздки. Плавність ходу тут не просто для гарного слова - вона заспокійлива. Хоча на трасі надлишкового розгойдування немає і процес переміщення проходить очікувано приємно. Втім, дещо порушити гармонію можуть піжонські 20-дюймові диски.
Вони чітко озвучують проїзд жорстких зіткнень і додають вібрацій, якщо знехтувати швидкісним обмеженням на паршивій бруківці. При цьому хвилястий путівець без ям відпрасовується "на ура". Енергоємність ходової розрахована із запасом, а якщо потрапити на ділянку з великою кількістю солідних нерівностей, то навіть на ньому курсова стійкість кросовера залишається непохитною. Загалом, я сам все ж зробив би ставку на компромісніші 19-дюймові колеса, - теж, до речі, аж ніяк не маленькі.
Великий стрибок
А ще оновлений Santa Fe вміє не тільки шукати вільне місце на парковці, але й виїжджає з вузького закутка на дорогу... без водія за кермом! І це варто бачити, адже тим, хто спостерігав за моїми експериментами біля супермаркету, забракло слів, щоб описати свій подив. Ніде правди діти, під час перщох спроби я й сам роззявив рота: якщо спробувати описати враження коротко, то це, скажімо так, "приголомшливо страшно".
Загалом оновлений кросовер вийшов майже зразковим. Став гарнішим і підтягся в їздових дисциплінах, хоча і зберіг кілька слабких місць... Наприклад, дивно, що в зоні очищення двірників залишається широченна смуга, яка погіршує і без того неідеальну оглядовість. Загалом, причепитися є до чого, - але якщо оцінити масштаб цих причіпок, буде простіше оцінити довжину стрибка, який зробили нові моделі Hyundai. І Santa Fe - в першу чергу.
Якщо взяти до уваги кількість і якість змін, то називати ці зміни "рестайлом" язик не повертається. Часом буває, що зміна поколінь певної моделі автомобіля не справляє належного враження масштабом роботи інженерів. З героєм же нашого тесту все навпаки: за технічні обновки в сумі зі зміненою зовнішністю хочеться назвати його наступним, новим. При цьому всі кузовні (а значить - видимі оку) деталі Santa Fe залишилися колишніми! Хоча з'явилося нове відчуття солідного, престижного автомобіля, - а це, безумовно, чималого варте.
Прокоментуйте першим