Дещо поліпшити фінансовий стан Subaru вдалося після переорієнтації на так званих сімейних клієнтів. Японці істотно зменшили асортимент турбомоторів і при розробці нових моделей активно вкладалися в покращення ергономіки та активну безпеку. Втім, скільки вовка не годуй - він все в ліс дивиться. Прекрасна демонстрація цього прислів'я - новий Subaru Forester Sport, який побував у нас на тесті в останній лютневий снігопад.
Костюмчик сидить
Минув той час, коли оспортивлені модифікації кросовера можна було моментально відрізнити за великим «ковшем» на капоті, що видавав наявність потужного турбомотора. Зараз вторинними ознаками будуть хіба що невеличкі кольорові акценти, які роблять консервативний дизайн Forester дещо грайливим. Особливо вдале рішення з пофарбованою в чорний колір верхньою частиною задніх дверцят. У стандартному виконанні «ляда» виглядає трохи тяжкуватою, але це лише на мій смак.
Чимало змін можна помітити в салоні автомобіля. Зі стандартною модифікацією я встиг познайомитися ще кілька років тому, і тоді до його виконання виникла одна претензія: там взагалі не було кольорових акцентів. Весь салон було цілком зроблено з матеріалів чорного кольору, а єдиною яскравою плямою була емблема Subaru на кермі. Нудно!
Версія Sport відрізняється сильніше. Шкіряний салон тут поступився місцем комбінованому - з сірими, приємними на дотик тканинними вставками в центрі крісел і грубуватим шкірзамом на його боковинах, а на передній панелі та центральної консолі з'явилися яскраво-помаранчеві акценти, що створюють візуальний рельєф. Хоч і програш в якості матеріалів помітний, але в цілому інтер'єр Forester Sport мені сподобався більше за колишній.
Всьому своє місце
При посадці за кермо нового Forester складається враження, що ти сідаєш за штурвал літака, а не в крісло сімейного кросовера. В очі одразу ж впадає розсип кнопок на центральній консолі, невеликі блоки клавіш на стелі та передній панелі біля ноги водія і аж просто величезна їхня кількість на кермі. Я навіть перерахував кількість, і без підкермових важелів КПП вийшло аж 20 окремих клавіш!
При цьому, через те що всі вони грамотно скомпоновані в окремі блоки, керувати системами з керма виявилося гранично просто. Зліва знаходиться модуль контролю мультимедійної установки, праворуч - кнопки адаптивного круїзу і системи контролю двигуна, знизу дорожній комп'ютер і важіль, який активує підігрів керма. Тут навіть звикати особливо не треба. Один раз глянув, а далі користуєшся навпомацки без проблем.
До того ж, складно дорікати японцям за те, що вони не пішли за сучасними трендами, почавши ховати важливі функції в різні підміню головного пристрою. Що ж стосується самої інформаційно-розважальної системи, то вона тут помітно еволюціонувала. Головний екран має відмінну деталізацію і велику діагональ, а верхнього вистачає, щоб інформація на ньому читалася навіть при побіжному погляді. При цьому ввечері жоден з них не сліпить водія! Ну і як бонус, система не тільки виглядає симпатичною: вона взагалі не "гальмує", що навіть у 2021 році залишається приємним бонусом. Жаль, що можливостей примітивного еквалайзера вистачить далеко не всім меломанам.
Звісно, це далеко не єдина дрібниця, за яку можна критикувати салон паркетника. Наприклад, в підлокітнику тут регулюється лише фальшдно, а пересунути весь бокс ближче до селектора КПП у вас, на жаль, не вийде. Ну і з огляду на вартість автомобіля, можна було розраховувати, що тут поставлять салонне дзеркало з автозатемненням, а не звичайне дворежимне з механічним перемикачем положення.
Втім, все це за великим рахунком причіпки, а сам інтер'єр заслуговує похвали за гарну ергономіку та продуманість. Наприклад, у керма дуже приємний хват, передня панель зроблена з якісного, «м'якого» пластика, а в інтер'єрі немає тієї «монохромності», як на звичайних модифікаціях. Ну і як же забути про прекрасну оглядовість. Відмінна риса всіх попередніх «Форестерів», яку на щастя зберегли на актуальному поколінні.
Що ж стосується зручності посадки, то крісла тут доволі просторі та більше розраховані на кремезних людей. Але й водієві нормальної статури сидіти в них приємно, хоч і регулювання поперекового підпору теж не завадило б. Зате є дворівневий підігрів, - причому, навіть на задньому ряду. А ще й окремі USB-порти зарядки для пасажирів. Дрібничка, але приємна! Ну а головна «фішка» салону - маса вільного місця на задньому ряду. Це одна з найбільш просторих «галерей» у своєму класі.
Широка кістка
Втім, зручний і продуманий салон ніяк не пояснює, чому ж всупереч всім нюансам машини Subaru обжилися величезною армією шанувальників. Але, щоб знайти логічну відповідь, достатньо лише натиснути на кнопку запуску двигуна і дочекатися моменту поки почне прокидатися мотор. З характерним глухим гуркотом і помітним розгойдуванням, властивим японським оппозитникам. Звісно, на перших порах все це лише аудіовізуальні ефекти, але більшості конкурентів подібна харизма недоступна навіть на ходу.
Ідея відмовитися від наддувного агрегату і перейти на 2,5-літровий 184-сильний «атмосферник» також не позбавлена здорового глузду. І справа тут не в спрощенні конструкції двигуна, яке також можна приписати до плюсів машини, а в темпераменті агрегату. Якщо на турбомоторі тяга відчувається лише по досягненню «полки моменту», то субарівський «атмосферник» непогано везе з низів. І варто визнати, що в наші дні такий характер на невисоких обертах зустрінеш вже не часто.
Втім, досвідчені автомобілісти добре знають, що якщо двигун їде знизу, то зверху від нього особливо чекати нічого. І новий Forester винятком не став. Мотор дуже бадьоро розкручується і з азартом тягне аж до 4,5 тисяч обертів, по досягненню яких «здувається» прямо на очах... Не найкраща поведінка для світлофорних гонок, але в повсякденній експлуатації, 99% якої проходить на обертах до 3,5-х тисяч, цей двигун відчувається досить приємним.
Окремий плюс в скарбничку Forester варто віддати за грамотно налаштовану коробку передач. Те, що тут встановлений варіатор, видає хіба що окремий рядок в технічних характеристиках машини. На відміну від інших японських безступеневих трансмісій, ця коробка не страждає від дратівливих «зависань» і відмінно імітує традиційний «автомат». Перемикання відбуваються настільки природно, що починаєш замислюватися: а чи не підписала Subaru контракт з японською Aisin. Але ні, - за передачу моменту на колеса тут як і раніше відповідає старий добрий Lineartronic.
Навички виживання
Про переваги повнопривідних машин в останні роки ходило дуже багато в'їдливих жартів, але теперішня зима розставила все по своїх місцях. Якщо у 2020-му закопатися можна було хіба що в глибокій баюрі, то на початку 2021-го далеко не всі могли без проблем покинути паркувальний майданчик під багатоповерхівкою. Що вже говорити про власників моноприводних машин, які живуть в передмісті, де сніг чистять не так добре, як дороги у великих містах.
Звісно, повний привод буває різним, але Subaru з його фірмовим Symmetrical AWD в цьому питанні собаку з'їла. Той же Forester - рідкісний приклад кросовера, на якому не боїшся покинути місто навіть у найсильніші снігопади. Наприклад, перемети на Одеській трасі машина пройшла легко і невимушено. А спеціальні режими для снігу і глибокого снігу довелося активувалися лише кілька разів. Причому, здебільшого - щоб просто зрозуміти як вони працюють і наскільки змінюють поведінку автомобіля.
Якщо чесно, доцільність пресету Snow/Mud особисто для мене залишилася загадкою. За відчуттями він трохи згладжує реакцію педалі акселератора і дозволяє більш плавно розганятися без зриву коліс. Тільки от такої поведінки можна домогтися й у звичайному режимі паркетника. Натомість режим для глибокого снігу працює навпаки: він відключає ESP і робить педаль дуже чутливою до натискання. З ним потрібно бути дуже обережним, адже при мінімумі асистентів можна просто закопати машину, хоча для цього і знадобиться певна частка «везіння». Втім, на свіжому снігу він виявився дуже зручним: з ним паркетник миттєво розмітає сніг і шини чіпляються за тверде покриття.
До того ж, в плані надійності до повнопривідної трансмісії ніколи не було питань. Приводи тут зроблені без особливого запасу міцності, але у звичайного споживача, який не переймається тюнінгом, проблем з ними виникнути не повинно. Тож чи не єдине, чим доводиться платити за наявність повного приводу - збільшена витрата пального. На фотографіях можна помітити показання в 8,9 літра на 100 км, але такі цифри вдалося отримати при вкрай спокійній їзді по переважно вільному місту. З пробками та іншими «принадами» сучасних мегаполісів краще орієнтуватися приблизно на 10-11 л/100 км, що все одно непогано з огляду на габарити автомобіля.
До речі про розміри: у випадку з Forester збільшення габаритів принесло йому не тільки очевидні переваги. Підкапотний простір також істотно збільшився в розмірах і обслуговувати мотор стало набагато легше. При заміні свічок тут як і раніше не впоратися без ключа з карданчиком, але страшні історії про обов'язкове піддомкрачування мотора можна забути. Також серед особливостей цього агрегату можна виділити перероблену систему уприскування і змінене положення масляного фільтра. Якщо на «Лісниках» постарше він розташовувався біля зливної пробки, то зараз стоїть зверху двигуна на окремому майданчику. На мій смак, так зручніше, - особливо при наявності у сервісмена вакуумного насоса.
Ще однією приємною особливістю паркетника є те, що попри збільшені розміри новий Forester не розгубив своїх спортивних навичок. На ходу автомобіль відчувається важким тільки при проїзді нерівностей. У поворотах же пізнається спортивний характер, знайомий завдяки попереднім поколінням кросовера. Підвіска зібрана, але без зайвої жорсткості та дозволяє навіть на високій швидкості впевнено тримати траєкторію. Причому, навіть якщо дорога не надто рівна.
Навіть налаштування керма по відчуттям залишилися дуже схожими. Воно тут досить швидко наливається помітним зусиллям і під час маніпуляцій ним не відчувається якоїсь «синтетики» або загальмованості реакцій. При цьому допоміжним механізмом тут служить електропідсилювач, з яким крім водія взаємодіє ще й купа розумної електроніки, що також вносить свої корективи у поведінку автомобіля.
У своїй більшості активні помічники в цьому автомобілі працюють максимально ненав'язливо. Наприклад, функція електронної стабілізації тут не намагається зупинити кожен невеличкий занос і дає водієві трохи побешкетувати на слизькому покритті. Це сильно виділяє кросовер на тлі суперників і відрізняє Subaru від решти компаній. Поки європейські автогіганти намагаються прибрати водія з-за керма і змагаються хто першим викотить машину з повноцінним автопілотом, Subaru продовжує тихцем шанувати своє ралійне минуле і повною мірою довіряє своїм клієнтам.
Вважай!
Відоме в наших краях прислів'я «Довіряй, але перевіряй», дуже добре підходить Subaru Forester. Попри всю візуальну простоту, тут багато електроніки, яка стежить за безпекою і комфортом. З першим цікавим асистентом ви зіткнетеся буквально відразу ж після посадки в автомобіль і, як зрозуміло з назви Driving Monitoring System, сконцентрований він виключно на водієві. Працює цей асистент за допомогою вбудованої в передню панель інфрачервоної камери, яка стежить за втомою водія, - чи не відволікається він на сторонні речі (наприклад, на телефон).
Але найбільше користі ця технологія принесе родинам, де одним автомобілям може керувати кілька людей. У таких випадках електроніка може сама визначати хто з авторизованих власників сів за кермо, і самостійно підлаштує бічні дзеркала, кліматичну установку і водійське крісло під наперед задані налаштування. Єдине, що залишається, - виставити під себе старомодне дзеркало заднього виду й налаштувати саме кермо. Його, на превеликий жаль електроприводом поки не обладнали.
Ще одним доказом того, що «Форестер» здається більш консервативним, ніж є насправді, можна назвати фірмову систему EyeSight, що складається з двох стерео-камер, які стежать за дорогою подібно до людських очей. Причому, вони моніторять не тільки розмітку, щоб контролювати активним помічником кермування. Заразом система утримує дистанцію під час руху «на круїзі», а також паралельно стежить за навколишнім оточенням, щоб у критичній ситуації взяти управління гальмами на себе і зупинити машину при загрозі аварії.
Не такий, як усі
В цілому приємно бачити, що всупереч зміні пріоритетів марка Subaru досі залишається вірною собі й пропонує машини зі своєрідним характером. Проблема лише в тому, що за всією цією візуальною скромністю люди не розпізнають обсяг харизми японця, хоча насправді це дуже «чесний» автомобіль, який довіряє власникові в складних ситуаціях і здатний підстрахувати в екстрених. В цьому плані особисто мені Forester трохи нагадує досвідченого тренера в «качалці», який не надто вихваляється про власні кондиції, але вміє добре мотивувати й здатний підставити дружнє плече у потрібну мить.
Справді слабким місцем Subaru Forester можна назвати тільки його ціну. За 184-сильний Sport дилери просять від 1 166 700 гривень, і навіть базовий автомобіль з дволітровим 156-сильним двигуном у нас оцінили в істотні 1 004 500 гривень. Звісно, у Subaru в Україні немає «порожніх» комплектацій, і за ці гроші ви отримаєте вельми пристойно обладнаний кросовер. Тільки продавці, наприклад, RAV4 більше мільйона просять хіба що за найдорожчий варіант Premium, а базові версії «Тойоти» взагалі оцінили трохи дорожче за 700 тисяч гривень. Боюся, що при такій різниці в ціні з лідером ринку клієнту треба бути справжнім шанувальником марки, щоб віддати перевагу саме Subaru.
Прокоментуйте першим