На випробуваннях в редакції AUTO.RIA - новинка від корейської компанії Hyundai, субкомпактний (розміром трохи менше навіть "першого" Nissan Juke) кросовер Venue. Під його капотом - бензиновий чотирициліндровий атмосферний мотор, об'ємом 1,6 літра на 123 к.с. (код двигуна - G4FC) в парі з 6-ступінчастим гідротрансформатором. Привід - тільки передній.
Найдорожча комплектація Elegance включає широкий список допоміжних систем (проте, і більш доступні комплектації не позбавлені цих опцій): тут є повний електропакет, круїз-контроль, селектор вибору режимів їзди і типу покриття. За весь цей набір (укупі з виразними деталями екстер'єру) дилери просять 615 400 грн. Не здивувалися? Ось і ми за підсумками випробувань знаходимо ціну цілком відповідною до наданої кількості автомобіля. Давайте пояснимо чому...
Виділяйся!
Потрібно враховувати, що мова йде про автомобіль, колісна база якого становить 2520 мм, а відстань між номерними табличками ледь перевалює за 4 метри. Це залишає свій відбиток на місткості, - хоча мова сьогодні піде не тільки про неї. Що стосується зовнішності - вирішального параметра в момент покупки, то успіху нової моделі на ринку можна домогтися тільки в разі, якщо оку є за що зачепитися.
Найдорожча комплектація "нашого" Venue дозволяє вибирати серед безлічі комбінацій колірних рішень кузова і даху автомобіля. І навіть строгий синій колір кузова в поєднанні з білим дахом "Венью" з тестового прес-парку виглядає легко і молодіжно. Хоча для більшої переконливості і дужчого вау-ефекту легко можна зупинитися на ще більш виразному забарвленні.
Крім яскравої масті невеликий кросовер позначає своє місце в потоці потужною хромованою радіаторною решіткою і двоповерховою оптикою. Таке собі відсилання до великих моделям марки - Santa Fe і навіть Palisade (про них ми теж незабаром розповімо). А великі красиві колісні диски, рейлінги на даху і світлі вставки одного кольору з дахом в бамперах і на накладках крил як штрихи завершують симпатичну картинку.
Кормова частина сподобалася ефектним вигином кришки багажника і акуратними ліхтарями, внутрішній малюнок яких виконаний у формі латинської літери "Z". При погляді в три чверті ззаду все це може нагадати Volvo XC40 - більш ніж гармонійний автомобіль. Словом, парадна зовнішність вийшла не за розміром дорослою і лаконічною, хоч і без зайвих одкровень.
Як вдома
Інтер'єр "кубічного" кросовера створювався з оглядкою на комфорт і ергономіку, - і, як і екстер'єр, справляє приємне враження. Сірість відсутня від слова "зовсім". В тому сенсі, що пластика сірого або чорного кольору тут не знайти. Верхні панелі виконані в синьому, а низ - в кремовому кольорі. І, мабуть, це - саме пам'ятне в салоні міського кросовера. Хоча приємний на дотик і гарний по своїй фактурі матеріал крісел я був би не проти відчути і на своєму домашньому дивані.
Пухке кермо - зі зручним хватом і обшите шкірою, посадка - "саме те" для повноцінного контролю дорожньої обстановки. На висоті і оглядовість, - хоча через малий нахил вітрового скла користуватися склоочисниками доводиться частіше, ніж хотілося б. Аналогові прилади простенькі, але зчитування інформації щодо швидкості і оборотів двигуна зручно, а центральна цифрова частина відведена під показання бортового комп'ютера.
Нічого зайвого! За музикою та іншими розвагами звертайтеся до великого центрального дисплею, який підтримує мобільні протоколи Android Auto і Apple CarPlay і дозволяє забути про решту функціоналу: все з телефону! Цікаво те, що в "Венью" відсутня бездротова зарядка, але згадані вище протоколи зв'язку працюють "по повітрю". Дуже зручно і поки мало кому з конкурентів доступно.
Над об'ємистим бардачком виробник розташував ємну поличку для дріб'язку, - зайвою вона точно не буде. Правда, усі пластикові панелі на торпедо досить жорсткі, але при цьому не видають сторонніх звуків, а в сумі з непоганим, як для міського автомобіля, рівнем шумоізоляції доповнюють приємну картину акустичного комфорту. Саме ж важливе в салоні "Венью" з точки зору впливу на їзду - селектор вибору режимів їзди і покриття. Скоро розповімо чому.
Передні крісла скроєні під їздців середнього зросту і не балують великою кількістю налаштувань, але в поворотах утримують пристойно і не викликають бажання розім'яти спину після першої години-двох простою в пробках. Невелика колісна база відбилася в основному на пасажирах другого ряду: зі своїми 188 см зросту сам за собою я сідаю з великими труднощами. Це великий стрес для колін, хоча місця для ступень і над головою - завались.
І якби не високий водій, то нахил спинки другого ряду не псував би враження від "акваріумний" оглядовості або зручного входу-виходу. Багажне відділення тут не дуже містке - всього 355 літрів, - зате має жорстку підлогу, такелажні петлі для кріплення багажу і дуже ємне підпілля з докаткой, куди поміститься маса дріб'язку.
Склавши спинки другого ряду, можна отримати рівну підлогу, але якщо задні пасажири вам все ж дорогі, а багаж потрібно вантажити, що називається, під зав'язку, на "Венью" передбачені спеціальні пази для зберігання полиці п'ятої двері. Цікаве і не дуже поширене рішення: виглядає акуратно, та й сама полиця зафіксована надійно і не бовтається по відсіку.
Ходи, задирака!
Крім помітної і сміливої зовнішності автомобіль виявився жвавим і в плані їздових дисциплін. Причому без перебільшення. Моторчик не з найпотужніших, але буквально зі старту має намір демонструвати бойовий настрій і зривається з місця спритніше інших більш потужних конкурентів по потоку.
Сотню здоровань розмінює секунд за 11, але набагато важливіше те, що "міські" 50 км/год набираються дуже бадьоро. Саме це і є вирішальним в боротьбі за першість. Не те щоб цей параметр був найважливішим, але впевненості водієві при повсякденній їзді це явно додає.
Та й збільшені суми нинішніх штрафів за перевищення не розбудять бажання лихачити. Гарячий "світлофорний" темперамент і сильні морози з періодичними тягнучками збільшили середню витрату палива за межу 10 л/100 км, що в подібних умовах можна вважати далеким від ідеалу, але все ще стерпним результатом. Зате моторчик добре крутиться і миттєво реагує на натискання акселератора, а "автомат" не нагадує про себе ривками при перемиканнях. Хоча на трасі, коли швидкість перевалює за позначку в 100 км/ч, маневри у вигляді обгону потрібно прораховувати акуратно і з запасом.
Перемикати при цьому шайбу вибору режимів в якесь відмінне від "Еко" положення безглуздо: легкому на підйом атмосфернику це просто ні до чого. Інакше їзда вже перетворюється в непотрібне смикання. У будь-якому випадку переміщення в просторі на "нашому" кросовері було яскравим і емоційним. Що стосується вражень від ходової частини, то з такими розмірами одкровень чекати не доводилося. Проте, Venue виявився досить щільно збитим, в міру жорстким і прекрасно керованим автомобільчиком.
І це імпонує! Немає ніякої невиразної розмазаності: кросовер з перших хвилин заявляє "Ніжності не чекай, керованість буде чіткою!" При цьому водій майже відразу схоплює точку межі можливостей, тут же усвідомлюючи, що використовує потенціал автомобіля "по повній"! І - о, диво: з цієї хвилини всіх можливостей стає достатньо. Десь перебираєш зі швидкістю - моторчик старається як може. Зневажаєш пригальмовуванням - реакції можуть бути різкими, але пружними: курс від цього не змінюється.
Перебір швидкості на "лежачому поліцейському" - не біда, навіть дещо жорстка балка в задній підвісці не додає пасажирам "гальорки" шишок на голові. Дрібнота в силу встановлених великих коліс практично не відчутна, - але чудес, як відомо, не буває: кожна пристойних розмірів вибоїна відгукується ударом по всьому кузову. Втім, за весь час тесту стійки "в відбій" не спрацювали ні разу... Бруківка перетравлюється ходовою і колесами цілком стерпно і не вимагає скидання швидкості. А відкриттям стала можливість на всьому ходу брати лісові дороги без розкачки і особливої тряски в салоні. Тут головне - обійтися без фанатизму...
Невеликий кросовер відмінно справляється зі змінним рельєфом навіть на досить високій швидкості. А завдяки коротким звісам - з крутими підйомами та спусками. Тут, мабуть, варто втретє згадати про шайбу виборів дорожнього покриття: в режимі "Сніг" подача газу стає м'якішою, більш плавною. А ось для випробування режимів "Бруд" і "Пісок" на всю котушку в мороз довелося шукати додаткові можливості...
Розумний? В гору!
Наше випробування "Венью" вдало збіглося з тест-драйвом іншого кросовера - тільки повнопривідного. У пошуках гарних кадрів ми виїхали далеко за межі асфальту (не страшно, адже нас двоє і один з нас - увінчаний лаврами легкий позашляховик). І звісно, знайшли потрібний для перевірки "на вошивість" пагорб.
Для атаки таких підйомів потрібен кліренс побільше, а звіси - поменше: з цим у "Венью" порядок. Але переводячи шайбу режимів в "Пісок" і деактивувавши антипробуксовочну систему, я й уявити не міг, наскільки відчайдушно буде дертися на гору передньопривідний кросовер по крутому підйому! Думав, якщо сядемо, - знайдеться чим витягти. Та не так сталося як гадалося!
На підйомі в круту гору дорога виляла, шини перемішували сніг з рихлим піском, провалюючись в ями ледь не на половину колеса! Але міський кросовер впорався навіть не ходом - внатяг! Правда, розбурхавшись на Venue, буквально через 10 хвилин після завершального наш фотосет кадру я сів за кермо повноприводника - і через півхвилини посадив його на черево! Нічого не поробиш: "прокладку між кермом і сидінням" потрібно тримати в порядку.
Про всяк випадок зауважу: це не заклик штурмувати неймовірні байраки на передньопривідних кросоверах, а лише доказ грамотної роботи інженерів компанії Hyundai. Тонкі налаштування мають значення. Але якщо вас подібні дурниці за межами асфальту не цікавлять, то кліренс Venue порадує на міських парковках біля бордюру, а можливість вибирати режими руху допоможе вибратися із замету або спокійно котити по сніговій каші: зими он які нині пішли!
До речі, після підйому із застосуванням активного руління кросовер виявився напрочуд чистим. Вся справа в опуклій кромці крил, яка візуально злегка розширює автомобіль, а на практиці служить прекрасним брудоутримувачем. Відмінне рішення!
Культурна програма
Інше питання, - з якої причини на цей автомобіль не встановили якісну світлотехніку? У місті штатного обладнання абияк вистачає, але виїзд на трасу вночі виявив всі білі плями (точніше - показав всі темні). Ох вже ці "дизайнерські" фари!
І все ж міні-кросовер, назва якого перекладається як "Місце зустрічі", вийшов у корейців напрочуд вдалим: як зовні, так і за їздовими здібностями, - особливо за межами асфальту. І я б з радістю "вангував" йому незвичайний успіх на українському ринку, та ось тільки легким цей шлях для Venue не буде.
Адже мініатюрний корейський автомобільчик виступає в одній ціновій категорії з більшими кроссоверами як то Renault Duster, Skoda Kamiq, Jetour X70, Haval H2, Renault Arkana, SEAT Arona, Suzuki Vitara і SX4, Kia Sportage, Nissan Qashqai... Проте, новому Hyundai Venue, що називається, є чим крити. Та й український ринок, який відчуває явну симпатію до нових кросоверів, - непогане для нього місце зустрічі.
| Hyundai Venue 2021 |  |
| Двигун | |
| Тип бензиновий, L4 | |
| Робочий об'єм, см3 1591 | |
| Макс. потужність 123 к.с. при 6300 об/хв | |
| Макс. крутний момент 151 Нм при 4850 об/хв | |
| Трансмісія | |
| Привід передній | |
| КПП 6-ступінчастий гідротрансформатор | |
| Ходова частина | |
| Підвіска передня/задня незалежна, Макферсон/торсіонна балка | |
| Гальма передні/задні дискові вентильовані/дискові | |
| Розмірність шин 205/55R17 | |
| Габарити | |
| Довжина/ширина/висота, мм 4040/1770/1592 | |
| Колісна база, мм 2520 | |
| Дорожній просвіт, мм 170 | |
| Кількість місць 5 | |
| Обсяг багажника, л 355 | |
| Ємність паливного бака, л 45 | |
| Споряджена маса, кг 1232 | |
| Динаміка | |
| Максимальна швидкість, км/год н.д. | |
| Розгін 0-100 км/год н.д. | |
| Витрата палива в змішаному циклі 7,2 л/100 км |
Прокоментуйте першим