Назвати зовнішність першого масового електромобіля від Porsche зухвалою чи неймовірною не повертається язик. Так, вона незвичайна завдяки низці деталей на кшталт утоплених фар, але в ній виразно проступають нотки фірмової спадщини, які читаються в «плечистих» колісних арках (одразу прийшли на згадку перші покоління 911-х), цільній смузі задніх ліхтарів і величезному панорамному даху.
Як на мене, добре що нічого по-справжньому революційного в екстер'єрі немає. Адже завдання дизайнерів Porsche полягало не тільки в тому, щоб залучити до свого продукту нове покоління любителів «бездротових зарядок і безконтактних платежів», але й у тім, щоб не відштовхнути вже наявних клієнтів, справжніх «петролхедів». Близьке знайомство з «Тайканом» підказує, що фахівці зуміли догодити обом аудиторіям, потрапивши однією стрілою в обидва яблучка.
Минула осінь показала, що «губа» і широкий повітрозабірник переднього бампера є відмінною поличкою для жовтого листя. Ми з фотографом за час знімальної сесії навіть встигли назбирати там цілий гербарій. Цікаво, що вода навіть у дощ туди майже не потрапляє. Але є підозра, що взимку там набиватиметься чималий сніговий замет. Втім, де вони, ті сніжні зими ...
На догоду аеродинаміці кнопку відкривання п'ятої двері не стали розташовувати на самій «ляді» й винесли її окремо - прямо по центру заднього бампера. Але, як і передній багажник, цю кришку завжди можна відкрити кнопкою на дистанційному пульті.
Дещо здивувала наявність на нижній окрайці периметра кузова - бамперах і порогах - накладок з нефарбованого пластику. Хтось сприйме їх за маркер найпростішої версії (на Turbo і Turbo S ці деталі пофарбовані в колір кузова або виконані з вуглеволокна), але таке рішення істотно додає машині практичності. З регульованим кліренсом в межах 108-150 мм на наших дорогах не забалуєш. Хоч за час тест-драйву контактів з хвилястим дорожнім покриттям ми собі не дозволяли, але часом доводилося примусово «підіймати» машину вгору - на швидкості понад 100 км/год вона самостійно припадає на 22 міліметри до землі.
Ручки дверцят дуже слухняні: самі висуваються при зупинці, від легкого натискання ховаються й при цьому не створюють відчуття хисткості чи ненадійності. Переконаний, що проблем власникам вони не доставлять. Німецька продуманість читається у всьому. Так, лючки з портами зарядок встановлені в обох передніх крилах, тож думати про те, яким бортом під'їжджати до станції, не доведеться. Привод у їхніх кришок електричний, а управління - клавішами на центральній консолі.
Чи не відходити від традицій
Найбільше задоволення в салоні - це посадка. Але ж від такої форми сидінь починаєш вже відвикати. Перші сотні метрів натякнули, що я всівся невірно - не можуть же бути незручними крісла в електричному суперкарі. Кросоверний світ привчив нас до високої та вертикальної посадки. «Тайкан» ж змушує більше завалити спинку, опустити подушку і трохи підняти її передню частину. Ось, тепер сиджу майже «на землі», і майже з прямими ногами. Регулювання довжини подушки тепер дуже к строці.
До речі, всі налаштування і механізми їх здійснення повністю електричні. Довготелесий водій не зможе сісти так, щоб повністю бачити капота - впреться головою в панорамний дах. Навіть при тому, що останній має функцію автозатемненням і з цієї причини позбавлений громіздкої шторки, яка зазвичай і «з'їдає» пару сантиметрів по вертикалі. Крісла мають добре розвинену бічну підтримку.
А на гальорці сидіти сумно: огляд сильно перекривають широкі спинки переднього ряду, місця для ніг малувато, а над головою - ще менше. До того ж низький дах ще і посадку ускладнює, а ще більше ускладнює процес високий поріг салону - ззаду підлога нижча, ніж спереду. Безрамкові двері - демонстрація спортивного характеру й одночасно інструмент зниження ваги кузова автомобіля.
Цифровий щиток приладів має три віртуальних колодязі, дані в яких можна налаштовувати на свій смак. За його периметром розташувалося кілька сенсорних кнопок - настройка режимів підвіски, включення фар і противотуманок. Кермо малого діаметра має фірмову манетку вибору режимів роботи автомобіля. А хто без підказок згадає машину, яка пропонує окремий дисплей мультимедіа для переднього пасажира?
«Тайкан» якраз із таких. Три дисплеї витягнулися майже на всю ширину торпедо, але в їх функціоналі доведеться довгенько розбиратися, - відразу не відчувається поділ за завданнями. Косий монітор на центральній консолі відповідає за мікроклімат в салоні. Він розуміє і сенсорні дотики, і фізичне «продавлення» кнопок.
Нова техніка?
Кузов електричного «Порше» майже на 40% складається з алюмінію і важить лише 170 кілограмів, - і це не помилка: так-так, саме сто сімдесят! При цьому акумуляторна батарея, яка знаходиться під підлогою пасажирського салону, інтегрована в силовий каркас кузова. Все розраховано так, щоб при ДТП вона не брала на себе енергію удару, - надто дорога «зона деформації» вийшла б ...
Тягова батарея на тестовому автомобілі має ємність в 79,2 Ач і виробляється компанією LG на заводі в сусідній Польщі. Заявлений термін служби батареї - 15 років, офіційна гарантія заводу на акумулятор складає 8 років або 160 000 км пробігу. Кузов має рекордну для «Порше» аеродинаміку - коефіцієнт аеродинамічного опору дорівнює 0,22.
Електромобіль оснащений двома електромоторами - по одному на кожній осі з сумарною потужністю в 435 к. с. (530 к. с. у пікові моменти) і 640 Нм максимальної тяги. Передній електродвигун - менш потужний, задній же у своїй конструкції навіть має двоступеневу планетарну коробку передач зі зниженим і підвищеним рядами. Цікава особливість машини - це її гальма. Система рекуперації пускається в дію тільки при натисканні на педаль гальма, але готова покривати до 90% гальмівних зусиль.
Обман слуху
Не сказати, що феноменально швидко, але принаймні напрочуд ефектно - і майже беззвучно! Саме так розганяється Taycan з місця до першої «сотні» і витрачає на це лише 4,0 секунди. З активованим лонч-контролем машина отримує 95 додаткових сил і спрямовується вперед без затримок і часу на розгойдування, який зазвичай потрібен всім двигунам внутрішнього згоряння.
Річ у тім, що максимальний крутний момент у ДВС доступний не відразу, а з певних оборотів, тим часом як електромобіль забезпечує пік тяги майже моментально. І на відміну від конкурентів, таких «четирьохсекундних» заїздів машина готова витримати десятки, - не перегріваючи електромоторів та заднього диференціала-самоблока. Дожилися, - водій від такої «смиканої» їзди втомлюється швидше за техніку!
Залежно від обраного на кермі режиму - Range, Normal, Sport, SportPlus, Individual - істотно змінюється і характер автомобіля. У режимі економії енергії (Range) і Normal ви керуєте респектабельним спортивним седаном. Але налаштування пневмопідвіски дозволяють витримувати неідеальні провінційні дороги Київської області, не клянучи кожен стик «бетонки» на березі Канівського водосховища. «Спорт», і особливо «Спорт Плюс» перетворюють преміальний чотиридверний електромобіль на суперкар з усіма наслідками - різко загостреним кермом і суворо затиснутою підвіскою.
А як у героя нашого тесту справи з запасом ходу? Наші випробування показали, що заявленому діапазону в 333-407 км сміливо можна вірити. Після пройдених нами 250 км борткомп'ютер обіцяв ще запас живлення на 120 км. Нехай ми й не повзали київськими тягнучками, але стиль їзди був доволі рваним і неекономічним.
І тут знову варто згадати про інтелектуальну систему рекуперації гальмівної енергії потужністю 360 к.с., яка тільки в крайньому разі долучає до роботи гальмівні супорти. Єдиний дискомфорт від її наявності - дуже довгий хід педалі гальма, до якого доведеться звикати. Виникає враження, що спочатку вибирається хід на рекуперацію, а потім ти «дотискаєш» і до поршнів гальмівних механізмів. При цьому зусилля на педалі абсолютно рівне.
Їзда гладеньким асфальтом супроводжується хіба що легким посвистом вітру після 120 км/год, до того ж в салоні панує майже повна тиша. На шорсткому асфальті «включається» звук фрикційних зимових шин Goodyear UltraGrip Performance. Ще один цікавий момент пов'язаний з опціональним пакетом звукового супроводу, який є частиною режиму SportPlus. З ним інтенсивний розгін в салоні супроводжується синтезованим «космічним» звуком, - з тих, що ми добре пам'ятаємо по «Зоряним війнам» чи «Назад в майбутнє». Але на вулиці звук інший, схожий скоріш на злий вихлоп V-подібної «вісімки».
Підсумок
Назвати Porsche Taycan 4S революційним за підсумком цього тесту я не готовий. Річ у тім, що компанія скористалася добре знайомим і перевіреним сценарієм створення високоефективного та емоційного суперкара, лише замінивши силову установку з ДВЗ на електричну.
Так, щоб результат можна було сміливо «підписати» шильдиком Porsche, конструкторам довелося розробити шасі, кузов і двигуни заново. Але в результаті вийшов черговий п'ятидверний суперкар німецької марки, нехай і з розеткою (навіть двома!) замість заправної горловини. І він цілком гідний стати в один ряд з рештою моделей Porsche, не вимагаючи до себе особливого ставлення.
Прокоментуйте першим