Renault Duster у виконанні Ultramarine - не той тип спецверсії, яку створюють для додання машині статусу ексклюзивності: румунський виробник не намагається «впихнути» клієнту не надто популярне авто за більші гроші. «Ультрамарин» - це спроба освіжити враження і додати кольорів утилітарному масовому кросоверу . Наскільки вона буде вдалою? Зараз і подивимося.
Синій колір буде головним мотивом всього нашого знайомства з цим автомобілем. Нічого дивного: на його честь і отримала своє найменування лімітована версія. За великим рахунком, перед нами звичайний «Дастер», але з низкою акцентів в зовнішності: наприклад, автомобіль пропонують тільки в синьому кольорі з контрастними елементами.
Чорним кольором лищать тільки корпуси дзеркал заднього виду, а також вінілові накладки на центральній стійці. Остання також отримала абстрактний малюнок-принт - зізнатися, на любителя. Ще один важливий акцент - це двоколірні 17-дюймові колісні диски з вставками логотипу бренду на тому ж синьому тлі.
В цілому ж вигляд машини нам добре знайомий. За тиждень тесту ми чули від зацікавлених автомобілістів слова про те, що можна було б повністю пофарбувати в синій і бампери, і накладки дверних порогів. Але в тому і була задумка французьких дизайнерів: надати зовнішності машини «свіжості», але не забрати у неї ані грама практичності.
На знак нашого схвалення такого рішення наведемо приклад. На одному з пітстопів по ходу нашого далекого подорожі з вентиляційних решіток в передньому бампері автор витягнув камінь розміром з персикову кісточку. Застрягши там ребром, він не залишив сліду на шорсткому сірому пластику. Та якби деталь була пофарбована, то пошкодження стало б помітним.
Дорожній просвіт автомобіля у 210 мм при повному завантаженні з п'ятьма пасажирами дозволяє не боятися хвиль на неідеальних дорогах регіонального значення. Та й в Карпатах ми сміливо заїжджали далі решти легкових автомобілів. Але в нашому випадку над душею дамокловим мечем висіла думка про «моноприводні» кросовера. От якби ще й задня вісь штовхала, - тоді б ми ще далі забралися ... Але ж ні!
Закинути машині хочеться й за посередню роботу галогенних фар. Дальнє світло сильно підіймає промінь вгору, - при тому, що до ближнього претензій немає. Спочатку ми спробували виправити ситуацію коректором фар, але тоді в положенні «максимально завантажено» при переході на ближнє світло промінь світить «собі під ніс». Та й ручка коректора фар розташована майже в ногах водія. Щоб до неї дотягнутися, доводиться підводитися, ніби хочеш поправити шнурки на кросівках.
Скромність прикрашає?
У салоні змін під знаком «Ультрамарин» не більше, ніж в екстер'єрі. Передні та задні крісла отримали сині вставки й написи назви моделі фірмовим кольором. На дверних підлокітниках прописалися накладки - сині «молдинги», дрібними акцентами відзначені також дефлектори обдування. Завершують список оновлень килимки з синьою стрічкою. В цілому перераховані акценти дійсно трохи освіжили зазвичай однотонно-сірий інтер'єр.
Далекий вояж підтвердив корисність двох деталей інтер'єру: зручно розташованого на водійському кріслі підлокітника та регулювання поперекового упору. Без них наш маршрут майже у 2000 кілометрів не був би настільки радісним. На кермо винесені клавіші управління круїз-контролем і бортовим комп'ютером. Натомість «круїз» умикається клавішею на центральному тунелі, під важелем ручного гальма. Не надто звичне місце, але звикнути до нього вдалося швидко.
Наймиловидніший, і при цьому інформативний елемент в салоні - блок клімат-контролю. На ньому не доводиться фокусувати увагу: великі символи показників зчитуються бічним зором. Як і очікувалося, спочатку з'явившись на «Дастер», він перебрався й на решту моделі бренду. Мультимедійна система з 7-дюймовим сенсорним дисплеєм хоч і з'явилася в такому далекому з технічної точки зору 2012 році, але постійно оновлюється і забезпечена свіжими картами в навігаторі.
У похідному положенні багажник нашої передньопривідною модифікації вміщував 478 літрів поклажі. Цього обсягу нам вистачило, коли ми вибиралися на тижневий відпочинок сім'єю в складі трьох осіб. До того ж прихопили не тільки сумки та рюкзаки, а й дитячу коляску, розкладні стільчики... У двомісній конфігурації корисний об'єм взагалі збільшується до 1623 літрів.
Оптимальне поєднання
«Двохпедальний» Duster доступний тільки в поєднанні з дизельним двигуном і приводом на передню вісь. Автомобіль приводиться в рух 110-сильним турбодизелем на 1,5 літра. Максимальний крутний момент у 250 Нм передається на передню вісь через роботизовану трансмісію EDC з подвійним зчепленням і шістьма передачами. Тижнева експлуатація показала, що таке поєднання мотора і коробки не викликає нарікань. Але тільки за однієї умови: якщо ви не експлуатуєте машину поза дорогами з чистим твердим покриттям. Тому що отримати варіант з «автоматом» і повним приводом на нашому ринку неможливо.
Двигун відрізняється непоганою паливною економністю. Разовий заїзд на півтори тисячі кілометрів показав апетит у 5,4 літра на 100 км пробігу. І це при тому, що добра третина маршруту припала на гористу місцевість. З ростом швидкості (вище 115-120 км/г) сильно зростає й апетит, - це пов'язано з недосконалою аеродинамікою і високими оборотами дизеля. Втім, для інтенсивних обгонів тяги мотору вистачає.
Правда, з огляду на бажання машини за замовчуванням тримати високу передачу, треба пам'ятати, що максимальний момент доступний тільки з 1750 об/хв - тобто мотору потрібно дати трохи розкрутитися перед маневром. Звісно, чудес звукоізоляції від кузова і добре знайомого нам дизеля чекати не варто - після 105-110 км/г гамір від його роботи вже добре чути в салоні. А в місті кросовер витрачає трохи більше, ніж на шосе: близько 6 літрів на кожні пройдені 100 кілометрів.
Не можна сказати, що машина зовсім не готова до з'їзду за межі дороги з твердим покриттям. Сухий кам'янистий путівець, накатана «грунтовка», знайома просіка у хвойному лісі - всі ці типи покриттів моноприводні «Дастер» під силу завдяки відмінній геометричній прохідності (кути в'їзду і з'їзду - 30 і 34 градуси відповідно) і тяговитому турбодизелю, в чому ми переконалися на власному досвіді. Однак зупинити машину можуть сюрпризи у вигляді глибоких калюж, колії, або піщаного насипу. Так що потрібно завжди мати напохваті варіант оперативного відходу. Або використовувати шини з якомога більш зубастим протектором, наприклад, «всесезонки» деяких моделей.
Схема підвіски «Дастера» максимально проста і зрозуміла - спереду стійки «Макферсон», ззаду - балка кручення. Великі ходи підвіски у поєднанні з настройками амортизаторів на комфорт перетворюють «Рено» на всеїдний автомобіль, який не боїться хвиль, стиків асфальту чи дрібних ям.
Єдине нагадування про їхню присутність під колесами - невиразний шум від роботи ходової. Звісно, такий характер роботи позначається на керованості - кермо не назвеш гострим, так й від кренів на високій швидкості машину не вберегти.
Варіанти вибору
Renault Duster у лімітованому виконанні Ultramarine доступний з усіма можливими комбінаціями силових агрегатів. Спецверсію можна вибрати з бензиновим (1,5 л., 115 к.с.) та дизельним двигунами, механічною й автоматичною коробкою передач, переднім або повним приводом. Залежно від конфігурації, ціна на авто коливається від 517 300 до 646 500 грн. Герой нашого тесту оцінений в 629 700 грн, - дорожче тільки дизельний варіант з повним приводом і МКП.
Фіксована комплектація містить в собі задній парктронік, клімат-контроль, електропакет, легкосплавні колісні диски, мультимедіа з 7-дюймовим кольоровим дисплеєм та інше. Але за доплату можна додати трохи розкошів - шкіряну обивку крісел чи, скажімо, камеру заднього виду.
Наше тижневе знайомство затвердило нас у думці про те, що «ультрамариновий» Renault Duster створений для активних, але практичних і вельми прагматичних людей, які хочуть лиш трохи виділятися в транспортному потоці.
Правда, в цьому питанні ми натикаємося на нове питання з елементами канібалізму: за означений бюджет можна вибрати не тільки оновлений Haval H2 або дещо яскравіший з точки зору дизайну Chery Tiggo 7, але й непогану комплектацію нового купеподібного кросовера Renault Arkana. Втім, ця тема - для окремої розмови.
Прокоментуйте першим