Обійдемося без докладного переказу довгої, хоч і захопливої історії цього автомобіля: їй ми віддали належне якраз до 40-річчя G-класу. Одначе, його феномен очевидний: за ці роки вугластий утилітарний армійський всюдихід перетворився на так само прямокутний, але дорогий преміум-позашляховик, улюблений нафтовими шейхами та іншими представниками грошовитих верств населення планети. А в наших краях - ще й на характерний символ епохи 90-х.
Безумовно, перед нами зовсім не той Gelandewagen, який у 1979-му починав службу з 72-сильним атмосферним дизельком під капотом. Нині навіть базовий G 350 d пропонує власнику вчетверо більше: 286 к. с. В розпорядженні покупця топової версії G 500 - бензиновий V8 з турбонаддувом на 422 «конячки», - і це ми ще не згадували про карколомного «кубика» Mercedes-G63 AMG з такою ж 4,0-літровою «вісімкою», тільки розігнаною за допомогою пари турбін до 585 к.с.
І тут немає ніякої фігури мови: G 500 з заводським індексом W464, який поблискує перед нами впізнаваними плоскими боками - насправді інший. Він зберіг рамну конструкцію в принципі та характерні форми в загальних рисах, але став більшим, просторішим, комфортнішим і технологічнішим навіть за відносно свіжого (ну, того, що випускається з 1989 року) «Геліка» покоління W463. Але чи став він крутішим?
Гей, легше!
Згоден, серйозним людям такі питання не ставлять, - а зараз перед нами вочевидь серйозний хлопець. Рама з надміцної сталі дозволила зберегти (і навіть збільшити на пару міліметрів) і без того значний кліренс: тепер під черевом G-класу є 270 мм. Виріс і кузов: у гонитві за простором для екіпажу (а заразом і за відповідністю більш жорстким сучасним вимогам до безпеки пішоходів) новий G-клас став довшим на 53 мм (довжина - 4817 мм) і на 64 мм ширшим (1931 мм).
Кузов тепер теж роблять з поєднання надміцної сталі та алюмінієвих панелей (наприклад, дверних): у цьому німці просунулися настільки, що він став значно жорсткішим на кручення, але при цьому легшим на 170 кіло!
Правда, виявити всю цю різницю неозброєним оком доволі складно: трохи витягнувся капот за рахунок нової зони деформації в передньому звисі, люк горловини бензобака замість боковини заднього звису поставили вище, якраз над віссю колеса, трохи крупнішими стали вікна та округлилися їхні кути, - піди-но розберися без рулетки! Втім, нову машину з потрохами видають фари: тепер у них вбудовані кільця ДХО, які раніше були короткими прямими лініями на бампері.
Інтроверт
Всередині компонувальники явно прагнули зберегти характерну для «кубика» простоту форм, хоча на ділі про машини попереднього покоління нагадує хіба що чітко позначена трапеція центральній консолі.
Тільки замість квадратних дефлекторів системи вентиляції та «шоколадки» кнопок на ній - типові для сучасних «мерседесів» круглі «турбіни» повітроводів і вузька горизонтальна панелька з елегантними металізованими клавішами.
Кермо повністю нове, з трьома спицями. Нижня роздвоєна, а на бічних розташовані сенсорні зони для управління бортовими системами, інформація про які виводиться на два 12,3-дюймових РК-дисплеї. В теорії, щиток приладів за рульовим колесом в базових комплектаціях нового «Геліка» може бути механічним, зі стрілковими «циферблатами», але у нашого G 500 загальна для двох дисплеїв (приладової панелі й бортової мультимедійної системи Command) засклена поверхня займає більшу частину ширини торпедо: від лівої передньої стійки до комірки переднього пасажира.
Перед сидінням праворуч, до речі, залишили потужний поручень на передній панелі: попри мультиконтурні сидіння з регульованою підтримкою і нову конструкцію підвіски, на бездоріжжі пасажиру доведеться за щось як слід вхопитися. Це не жарти: 27 сантиметрів дорожнього просвіту - посадка дуже висока...
До речі, про посадку: водії великого зросту (більше за 185 см), налаштувавши комфортне положення сидіння, напевно зіткнуться з типовим для G-класу нюансом компонування. Через вузькі й майже прямокутні двері спинка сидіння довгоногого водія відсувається за лінію центральної стійки кузова, яка може частково перекривати огляд. Наприклад, коли ви виїжджаєте на головну дорогу з другорядної та поглядаєте ліворуч, щоб побачити розрив у потоці, доведеться нахиляти голову, виглядаючи з-за стійки й рамки бічного вікна.
Відчують специфіку і пасажири другого ряду: підійматися на гальорку доводиться потужним ривком. Зате, сидячи на зручному задньому дивані та зачинивши з характерним «брязком» легкі дверцята, вони, що називається, відчують різницю: подушка сидінь стала довшою, посадка - глибшою. І навіть простору перед колінами трохи додалося, попри відносно невеликий приріст габаритів кузова (+ 41 мм колісній базі).
Багажник при цьому особливо не постраждав: завдяки «правильній» формі кузова він вміщує під 660 літрів (за рівнем спинок сидінь). Одначе, від ідеалів «дачника» відсік далекий: висота завантаження завелика, двері на бічних петлях, а якщо скласти задні сидіння, щоб збільшити обсяг або перевезти довгомірну поклажу, на підлозі залишиться помітна сходинка. Втім, для цих завдань вистачає куди більш утилітарних, а часом і набагато доступніших автомобілів: надто вже «багатими», якісними матеріалами оздоблений інтер'єр нового G-класу. Які там вантажі!
Сила є
За 10 кілометрів від конвеєра, на якому збирають «Геліки» в австрійському Граці, німці відкрили екстремальний полігон для демонстрації всіх здібностей G-класу потенційним клієнтам.
На українському ринку новий Mercedes-Benz G-класу продається з непоганим вибором силових агрегатів. Стартовий - варіант G 350d з 3,0-літровим 286-сильним турбодизелем; далі - G 400d з бітурбо того ж обсягу. Рівний об'єм циліндрів і у бензинових моторів, тільки в нашого героя це 4,0-літровий V8 з двома турбонагнітачами потужністю 421 к. с., а у Mercedes-AMG G 63 - на 585 «конячок».
Попри значну потужність і більш ніж пристойний час розгону до сотні (G 500 виконує цю вправу за 5,9 с), максимальна швидкість нашого «кубика» відносно невелика - всього 210 км/год. В теорії, 422-сильний агрегат здатний на більше, але на практиці беруть своє аеродинамічні властивості, - а вони в G-класу не кращі, ніж у заміського котеджу.
Через те, що пік тяги цього агрегату (610 Нм) доступний в діапазоні між 2250 і 4750 об/м, а за його передачу на колеса відповідає 9-ступенева АКПП, в розгоні немає нічого вибухового. 2,4-тонний позашляховик рушає з місця як з рогатки: пружно, швидко, але дуже гладко, і навіть не надто при цьому волає. Для екіпажу навіть найбільш інтенсивне прискорення супроводжується хіба що приємним басовитим гуркотінням: шумо - і віброізоляція на висоті.
А от зустрічний потік повітря на високій швидкості починає тиснути на вуха: нічого не поробиш, - форми. Позначаються вони й на витраті пального: попри відмінно налаштовану коробку передач і можливість відключення половини циліндрів при їзді накатом, наш G 500 на заміському шосе з апетитом «рубає» 17,5 л на сотню при 11,8 заявлених. При цьому в місті апетит виявився на 1,5 літра меншим: тут нижча швидкість, а значить менші витрати на переміщення стіни повітря, яку «кубик» приречений штовхати перед собою.
Бали за поведінку
Звісно, для потенційних власників G-класу є речі, важливіші за витрати на пальне. І тут у нас хороша новина: новий «кубик» відчутно комфортніший за свого попередника. Попри збережену рамну конструкцію, він не «брикається» на нерівностях, - він їх скасовує! Справа в новій конструкції ходової частини: хоч ззаду і зберігся жорсткий міст, він кріпиться до рами чотирма важелями. Попереду - повністю нова незалежна багатоважільна підвіска, - і разом з активними амортизаторами, керованих електронікою, ця підвіска забезпечує новому G-класу зовсім інший їздовий характер.
Зазвичай інстинкти водія змушують мене об'їжджати вибоїни на асфальті, але в перші хвилини знайомства з новим G-класом я проґавив пару пристойних ямок. І поки у мене всередині все стискалося від передчуття контакту 18-дюймових коліс з зазубреним асфальтом, «гелік» лиш пошорхав широченними 265-ми «чобітьми», навіть не здригнувшись. Та це ж просто свято! Ще кілька кілометрів типового українського асфальту, і стало очевидно, що новий автомобіль має не тільки видатну за мірками «залізної» підвіски плавність ходу, але ще і відмінно гасить шуми та вібрації від роботи важелів, не передаючи їх кузову.
Ясна річ, за неї доводиться чимось платити, - і в нашому випадку це крени кузова, відчутні на довгій швидкісний дузі. Правда, слід віддати належне, - водій як згадує про високий кліренс і масивний кузов задовго до того, як в ситуацію починає втручатися система курсової стабілізації, завдяки все тій же високій посадці.
Натомість, на бездоріжжі від неї лише користь! Завдяки опуклим «поворотникам» на передку водій має чітке уявлення про габарити і в цілому непоганий огляд того, що відбувається перед капотом. А з урахуванням можливості заблокувати будь-який з трьох диференціалів в системі повного приводу, єдиною слабкою ланкою, яка може зупинити «кубик» перед якоюсь позашляховою перешкодою, будуть хіба що стокові шосейні шини.
У підсумку
Всупереч тому, що більшість автовиробників потроху відмовляється від виробництва рамних позашляховиків, часто підміняючи їх зовсім іншими з точки зору функціоналу пікапами, Mercedes-Benz зберіг в лінійці культовий G-клас. При цьому «кубик» став комфортнішим, розкішнішим, тихішим, безпечнішим і набагато сучаснішим, - але не втратив при цьому ні краплі своєї фірмової харизми.
Мало того, завдяки цьому рішенню G-клас виявився одним з небагатьох сучасних люксових позашляховиків на ринку. А з огляду на безліч ідеологічних відмінностей від інших представників цього сегменту, на кшталт Lexus GX/Toyota Land Cruiser Prado, Jeep Grand Cherokee або Land Rover Discovery, - практично унікальним. Звідти й ціна...
Прокоментуйте першим