Якщо намагатися описувати зовнішність нового "Берлінго" тільки на папері, то для того, щоб осягнути його неабиякі форми та дизайнерські рішення, глядачеві треба буде володіти неабиякою просторовою уявою.
До зовнішності ми ще не раз повернемося, а про технічну частину треба знати наступне. Під капотом автомобіля встановлений перевірений часом і мільйонами кілометрів 92-сильний турбодизель 1,6 на чотири циліндри. Парою йому служить 5-ступенева "механіка", - теж, скажімо так, з перевіреного арсеналу. До нас на тест потрапив добре оснащений автомобіль в комплектації Shine. Зв'язка його мотора і "ручки" оцінюється у щонайменше 477 200 грн.
А я вас знаю!
Концептуально зовнішність "каблучка" змінити неможливо, але колишнє покоління, у порівнянні зі свіжим автомобілем, виглядає вже старомодним, розтягнутим і, зізнаємося, нуднуватим. Новачок, усупереч належності до класу фургонів, не втрачає хватки, - навпаки, привертає до себе увагу нестандартною зовнішністю, виглядає свіжим та сучасним, і вже не змушує згадувати про купівлю розсади помідорів для дачі.
Насправді новий Berlingo - ще один автомобіль марки, скроєний у корпоративному стилі "Сітроен". І попри очевидну схожість з іншими моделями бренду, він добре вгадується в потоці. По-перше, секрет в оригінальних кольорових рішеннях різних моделей марки, а по-друге, - у неповторності власне дизайну кожної моделі "Ситро". Що ж, мені подобається - і ви звикайте: такою тепер буде зовні й комерційна лінійка французького бренду.
Як любитель мандрівок, я приміряю кожен автомобіль з цієї точки зору. І до моменту знайомства з новим Citroen Berlingo здебільшого не розглядав "пиріжки" для далеких поїздок з компанією. Навіть попри всю свою універсальність, ця категорія не бралася до уваги насамперед з практичних причин: наприклад, підвищеного рівня шуму. Втім, зовні погляд ніщо цікаве теж не привертало. Тепер - інша справа...
Як вдома
На зовнішності, очікувано, сюрпризи дизайну не закінчилися. Нудних оббивок сидінь вже немає зовсім, замість них з'явилися яскраві барвисті рішення, які наповнюють салон належним настроєм. "Наш" автомобіль мав оббивку з комбінації сірої та чорної тканини, доповненої білими та помаранчевими вставками. Виглядає вельми яскраво, хоч і доволі практично. Профіль сидінь жорсткий, але правильний і з бічною підтримкою. З сидінь в поворотах не сповзаєш, але передні розраховані на кремезніших за мене пасажирів. Але від цього відчуття простору в салоні тільки посилюється.
Пасажири ж заднього ряду взагалі відчуває себе як вдома на дивані. Тут їм і регулювання сидінь по довжині, і складні столики, і широкий отвір входу-виходу, а головне - вкрай зручні зсувні двері та майже непомітний центральний тунель, у всіх напрямках трьом дорослим дефіциту простору не відчути. Згідно з канонами класу, всередині автомобіля повно місця для розміщення дрібної поклажі. Втім, пару сумнівних рішень я для себе відзначив. До якості збірки не причепишся, хоч пластикові панелі й тверді на вигляд та на дотик. Однак виконання передньої панелі в зеленому кольорі - рішення "на цінителя".












Справа смаку, звичайно, але я б вважав за краще класику ще й через матову, але дуже рівненьку поверхню, що збирає на собі практично всі відбитки: терти вогкою серветкою її доведеться частенько. Зате у мультимедійної установки - великий центральний дисплей з функціями Android Auto та Apple CarPlay: за такі можливості я готовий пробачити навіть дивну нішу, доступ до якої повністю перекритий цим екраном.
Всупереч цим рішенням, на функціональності та ергономіці зміни позначилися у виключно позитивному ключі. Приміром, з'явилися зручні підлокітники для передніх пасажирів, електроручник і зручний майданчик для чималої сумки між передніми сидіннями. Вантажний відсік автомобіля - не просто багажник, то склад! Вміщає в себе майже кубометр вантажу, має регульовану по висоті полку, малу висоту завантаження і височенні дверцята, під якими хоч від дощу ховайся.
Бодрячком
Другий ряд сидінь взагалі можна окремо демонтувати у два рухи та отримати вже понад два кубометри вільного простору. А ще новий "Берлінго" може бути 7-місним - і це важливий нюанс. Адже, судячи з попиту, ринкові й потрібен варіант зі збільшеною кількістю посадкових місць. Колісна база у таких автомобілів теж буде більша - і це, вочевидь, позначиться на керованості.
"Наш" тестовий Berlingo зі стандартною колісною базою добре справляється з будь-якими нерівностями та дозволяє не скидати швидкість при відсутності гарного асфальту без ризику полетіти з дороги шкереберть. Підвіска однаково комфортно і тихо відпрацьовує і на дорожніх дрібничках, і на побитому життям путівці. "Берлінго" взагалі всі дорожні дисципліни виконує легко: з настроєм входить повороти, не допускаючи критичних кренів. Але всерйоз називати його легковим таки не варто.
З хилитаннями високого кузова й малоінформативним кермом виробник впорався на відмінно і, до пори, враження від високої посадки навіть нагадують їзду на пристойному кросовері. Але не всі перешкоди даються нам по-легковому: наприклад, надлишок швидкості при переїзді лежачого поліцейського супроводжується виразним схлипуванням амортизаторів. Проблема зникає, якщо посадити на задній диван хоча б одного дорослого, та все ж відчуття після енергійної їзди залишаються злегка вантажними.
Силовик








Однак в цілому принципових зауважень до балансу ходової частини не виникає, і навіть на високій швидкості за межами міста "каблучок" бадьоро проходить повороти і непогано тримається за дорогу. До того ж, за зчеплення з покриттям у не надто сприятливих погодних умовах та під час їзди по нестабільному покриттю відповідає система Grip Control. Вона дозволяє вибрати один з п'яти режимів: я спробував активувати її в лісі на підйомі з піском і не виявив втрати тяги чи будь-яких проблем з рухом в заданому напрямку.
Пристрасть мотора до руху вперед - тема окремої розмови. Скромні 92 к. с. не роблять чимале авто арабським скакуном, та й час розгону до сотні не вражає. Зате пік моменту припадає на 1500 об/хв і старт зі світлофора дається автомобілю легко. Для обгонів і повсякденних потреб тяги у 230 Нм цілком достатньо. Звісно, їдеш без фанатизму, але й задніх пасти, відчуваючи себе слабаком, точно не доведеться.
Та й показники витрат втішають: у заявлені 5 літрів солярки на сотню вкластися простіше простого. Але Berlingo доступний до замовлення не тільки в різноманітних барвистих кольорах кузова і цікавих рішеннях інтер'єру: виробник подбав і про тих, кому потрібно їхати хоч і на фургоні, однак швидко й дорого.
Такі клієнти можуть замовити машину зі 130-сильним дизелем BlueHDi в парі з 8-ступеневою АКПП: буде набагато дорожче, але ж якщо вже "пригорає"... Втім, навіть з "нашим" простеньким HDi 92 в салоні доволі тихо і на другому ряду можна розмовляти напівголосом, навіть простуючи шорстким асфальтом заміської траси.
Яскраво
На високих обертах під час набору швидкості чи обгонів до салону все ж може проникнути гуркіт дизельного мотора. Але, за великим рахунком, "пиріжок" має вельми непоганий шумозахист, - мушу за це окремо похвалити. На пару добрих слів заслуговує і "механіка": передачі включаються з приємним клацанням, до вибірковості питань немає, але на крейсерських швидкостях коробці не завадила б 6-я передача. Сповільнюватися Berlingo вміє не гірше, без пірнань та совання по дорозі: дають про себе знати задні дискові гальма.
Новий "Берлінго" руйнує стереотипи про нудних та сумних машин-віслючків, які все своє життя гарують, як прокляті. Він яскравий і веселий, і, крім виконання повсякденних завдань, здатен підняти настрій і чудово пасуватиме для виїзду молодої веселої компанії. Вибір двигуна - за покупцем, однак навіть базова версія справляє враження не стільки результату прагматичного вибору, але й підходу "за красиві очі". Втім, рахуймо усе: його вартість, його можливості та, звісно, хвацький вигляд.
Коментарі (1)
Ліплять одне і теж. 1.6 на 92 к.с. слабуватий, проситься автомат на 6 передач, або 6 Ступка механіка, та ніяк не робот....