Все почалось з ідеї: потрібен недорогий, невеликий легковий автомобіль, можливо, «під пригон», або ж з наявних в Україні, віком років до 10-ти, та щоб вписатись в бюджет 6-7 тисяч доларів. Для їзди в межах міста й нечастих заміських подорожей. Ідея така виникла в знайомих, які попросили допомоги з вибором машини. Відмовити було гріхом, отож довелось на певний час стати консультантом. А після завершення пошуків – можна й поділитись подробицями усієї історії.
Чорна кицька в темній кімнаті
Наш, тоді ще майбутній покупець, почав самостійні пошуки, і зупинився на кількох доступних моделях: Fiat Panda, Renault Logan/Sandero, Chery Tiggo. Після огляду першого ж китайського кросовера «Тігго» був назавжди вилучений зі списку «прохідних» кандидатів. Бюджетні Рено теж були цікавими недовго – хоча експлуатаційні якості в машин непогані, однак підкреслено «бюджетний» інтер’єр змусив відмовитись від «французів».
Маленька «Панда» зі списку «першого туру» виглядала найцікавішою. Особливо моделі з повним приводом. Економна, прохідна, компактна машина, та й ціни на них (враховуючи вік 5-7 років) чи не найпривабливіші. Але і Fiat програв ці «вибори». По-перше, надто маленьким він видався. По друге, автомобіль мав (за словами покупця) «недостатньо виражену харизму порівняно з Fiat-500». По-третє, практично у кожній машині були присутні технічні проблеми, в основному з рульовим механізмом.
І хоч продавці запевняли що «ота лампочка на панелі – то дурниці, вона у всіх так світиться», а потім додавали «що вирішення проблеми вартує кілька гривень, я просто не маю часу», однак їздити на машині де підсилювач керма то працює, то вимикається на ходу, якось не надихало. Як і перспектива починати подорожування з автомайстерень. Отже, «Панда» теж вибула зі списку кандидатів, хоча навіть після «викреслення» пізніше відбулось ще кілька оглядин «Панд».
Ой, халепа…
І ми зайшли в глухий кут. Комерційні переобладнані «пиріжки» не підходили однозначно, про «Ланоси» та «Авео» заводити мову було суворо заборонено, остання надія, новий Ravon R2 (а може і R4, якщо з кредитом, хоча ні, дизайн же), теж відпали. Після їхнього зникнення з салонів бренду у минулому році, нові партії цих авто в Україну більше не завозили. В означений бюджет електромобілі не вписувались. Халепа…
Є рішення
Продовжуючи штурм каталогів на AUTO.RIA, «граючись» з пошуковими фільтрами, ми нарешті натрапили на неї – Skoda Fabia. Доволі несподівано (на тлі попередніх ідей), і тут же стало зрозуміло, що будь-які інші варіанти не розглядатимуться. Що ж, халепа скасовується, шукаємо підходящу «Фабію»!
Обиратимемо з-поміж представників другої генерації, яка була у виробництві з 2007 по 2014 рік, із заводським індексом A05 (5J). Коробка передач буде з ручним перемиканням, це практично безальтернативно: «автомати» пропонувались хіба в Європі, і то вкрай рідко. З двигунів орієнтуватимемось на бензиновий 1,4 MPI, котрий з 16 клапанами, або 1,6 - він теж 16V.
Трициліндрові двигуни 1,2 до уваги не брали. Може і даремно, однак у кількох оглянутих авто вони вже були замінені на «беушні зі шроту», а в інших потребували заміни ланцюга, а насправді «капіталки»: їхній ресурс – тисяч зо 150 кілометрів. Мотори з прямим впорскуванням та турбонаддувом TSI ми теж намагались оминути, у зв’язку з їх конструктивною складністю та практичною неможливістю подальшого встановлення ГБО.
Дизельні версії, які бувають 3- та 4-циліндрові, з робочим об’ємом від 1,2 до 1,9 л (від 70 до 105 к.с.) не цікавили покупця – машина невелика, перевитрати на пальному не передбачаються і при використанні бензину, а дизельне диркотіння дратує. Як і морока з зимовою соляркою та обслуговування ненового дизеля.
«Пригон» чи покупка в Україні?
Знаючи точно, що будемо купувати, спершу ми розглядали варіант пригнати авто «звітам», тобто, з Європи. Якраз розпочали діяти нові правила розмитнення (кінець 2018-го), ще й з пільговим періодом на сплату акцизу. Але, вийшло так, що рахуй чи не рахуй, навіть теоретично вартість «пригнаної» Fabia виходила такою ж, як у тих, що вже є в Україні. А якщо ще додати витрати на поїздку та високу імовірність завищення митної оцінки авто, з чим зіткнулось чимало автомобілістів, то в результаті могло вийти навіть дорожче.
Хіба придбати кур’єрське авто в ЄС у компанії, з пробігом 300+ тисяч кілометрів, пошкоджене в ДТП, тоді можна щось виграти. Проте, оскільки велась мова про машину для себе, а не «на перекидку», такий сценарій теж було відхилено. Будемо купувати тут.
Оглядини: людина важливіша за машину
Хто хоче заплатити більше, просто так? Правильно: ніхто. От ми й почали дзвінки та зустрічі з найдешевших пропозицій. Відразу відпав ряд варіантів: хтось запевняв, що продав авто на днях, але готовий «пригнати» під замовлення, причому, навіть дешевше, ніж у нас виходило за теоретичними розрахунками. Були машини, що «висіли» на третій особі, адже розмитнювались «під закон 3251» («гонщики» задіювали всю рідню щоб користуватись знижками на акциз), а питання зі зняттям обмеження на продаж, вписаного у «техпаспорт», у час пошуку машини якраз врегульовувалось.
Траплялись «перекупи», які поспіхом демонстрували неймовірно наполірований автомобіль, а коли ми починали вникати в деталі та знаходити приховані недоліки, у таких продавців зненацька виникали термінові справи, і вони зникали зі словами «ну, ви думайте хлопці, телефон мій маєте, сім і п’ять, за менше не віддам».
На наступних «оглядинах» ми більше уваги приділяли не машині, а людині: як поводиться, чи використовує завчені «кейси» щоб переконати нас у доцільності покупки. А ще – як «викручується», коли запитуємо про те, як давно машина у власності продавця, попередньо перевіривши її історію за допомогою електронного кабінету водія. Ще кілька «чисто своїх» авто відпало.
Знову виглядало так, що нема з чого вибрати. Хоч бери та йди в автосалон і купуй нове в кредит. Але після вивчення кількох прикладових розрахунків банківських комісій та вартості страхування КАСКО, тверезість у думках повернулась: пошуки було продовжено.
Нарешті
Черговий виїзд щоб оглянути авто, без особливих надій на покупку. Однак, спершу вивчаючи людину, виявилось, що у покупця і продавця є чимало спільних знайомих. А це певний плюс. Огляд авто проводився на подвір’ї будинка власника машини, і при цьому продавець сам вказав на усі недоліки, які були в машині, включно з мікроісторіями, як і за яких обставин з’явились окремі пошкодження. Було продемонстровано «бортжурнал» із записами про технічне обслуговування, а також організована зустріч із автомеханіком, який обслуговував машину.
«Фабія» виявилась насправді «своєю», з одним власником від моменту покупки в автосалоні, і з чесним пробігом – майже 200 тисяч. Без реставрованого керма, підфарбованих елементів кузова чи щойно вимитого двигуна.
Мотор заводиться впевнено, надміру картерних газів не спостерігається, авто їде без зайвих шумів, кермо тримає «нуль». Переклацали усі кнопки, суттєвих недоліків, окрім легкої косметики, ніби немає. Просканували електроніку – подушки безпеки на місці, в блоках керування дані про несправності відсутні.
Покупець торгується, і за кілька хвилин вантажимо додатковий комплект літніх коліс у багажник. Історія з пошуками завершується. Фу-ух!
Розглядаємо покупку зблизька
Послуга за послугу: допомогли з вибором, тепер беремо машину на тест-драйв. Десять років та 200 тисяч – добряча дистанція у кілометрах та часі, щоб дослідити, що за товар «Фабія-2».
Авто, як і планувалось, оснащене бензиновим мотором 1,4 з 16 клапанами, з «класичним» впорскуванням, без турбіни. Машина українського виробництва, заводу «Єврокар», що у Закарпатті.
Коробка 5-ступенева, механіка. Є передні електричні склопідйомники, дзеркала з підігрівом та електричним регулюванням, кліматична установка Climatronic (з «живим» кондиціонером), та «рідне» радіо Dance, з підтримкою Mp3 дисків, входом AUX, чотирма акустичними системами, але без Bluetooth для телефону. Дві подушки безпеки, два «бардачки» (в окремих комплектаціях там лише порожні ніші), центральний замок, «протитуманки», електрогідравлічний підсилювач керма та регулювання сидінь по висоті. На диво, на борту не виявилось ABS.
Всередині Fabia II
Салон автомобіля, незважаючи на скромні габарити самого хетчбека (довжина без кількох міліметрів 4 метри), досить комфортний, Він точно не тісний, внутрішнього простору достатньо, на задньому ряді теж. Посадка на місці водія висока, що дає змогу бачити дорожню обстановку далі, але водночас частина панорами закривається салонним дзеркалом. Навіть якщо опустити сидіння геть донизу, на окремих перехрестях доведеться притулятись чолом до передньої шиби щоб визирнути на світлофора – тримайте під руками ганчірочку, щоб регулярно витирати масні плями зі скла. Якщо відкинути «сліпу зону» з дзеркалом, налаштувати водійське місце «під себе» можна без проблем – рульова колонка регулюється у двох площинах, плюс висота сидіння, яка встановлюється «домкратом».
Приємно здивувала наявність окремих повітряних каналів для обігріву заднього ряду, адже для салону такого розміру могло б вистачити лише подачі повітря з торпедо. Три рідкокристалічні дисплеї (на панелі приладів, клімат-контролі та радіо) підсвічуються зеленим кольором. Але, змінити яскравість підсвітки неможливо конструктивно, а вдень, якщо не увімкнути габаритні вогні, на дисплеях майже нічого не видно.
Skoda Fabia II в русі
При розгоні двигун швидко «з’їдає» діапазони коробки, і не раз у місті доводиться переходити на п’яту передачу. Динаміки вистачає як для міського трафіку, так і для впевненого обгону «фур» за межами міста. А от шостої передачі, відверто кажучи, бракує – при швидкості 90-100 км/год так і хочеться перемкнути важіль ще б разок, щоб двигун не гарчав так голосно і оберти з трьох тисяч знизились хоча б до двох.
Претензій до органів керування, поведінки авто на дорозі, немає. Хіба, крім окремих моментів, коли «Фабія» на слизькій дорозі норовить поїхати прямо, замість того, щоб повернути в напрямку, заданому кермом. Зрештою, майже усі авто VW Group доволі добре поводяться в русі.
На практиці споживання бензину у нас вийшло до 9 літрів у міському трафіку взимку, та в середньому 6 літрів на 100 кілометрів на заміських ділянках. За 1000 «тестових» кілометрів оливи мотор не споживав. Що, погодьтесь, добре!
Підвіска пружна, дещо жорсткувата, авто може добряче підскочити, якщо не розрахувати швидкість перед, наприклад, гумовим «лежачим поліцейським». Доволі «нервово» машина долає шматки, вимощені бруківкою. Оскільки Fabia українського виробництва, у ній є пакет «Погані дороги» (його немає у «свіжопригнаних» авто), який додає 2 см до дорожнього просвіту та ще деякі зміни у підвісці. І це не віртуальна «фіча» - ще жодного разу машина не зачепила днищем дорожні нерівності, на ділянці, де попереднє авто нашого покупця, Opel Omega з кліренсом 12 см, перетворювалось на грейдер.
До речі, порівнюючи згаданий майже 5-метровий седан з компактною «Фабією», варто сказати про маневреність – де «Омега» потребувала для розвороту 2-3 рухи вперед-назад, «Фабія» все робить за раз ще й запасом. Для пошуку «ничок» на міських парковках та руху по тісних, заставлених автомобілями дорогах – те що треба.
Проте просторий салон та компактні габарити хетчбека (універсал довший на ~20 см) майже не залишили місця для багажника – він крихітний. І хоч у ньому поміщається повнорозмірна «запаска» та набір інструментів, Fabia явно не ваговоз. А ще б хотілось у багажнику мати штатне кріплення для вогнегасника та аптечки. Однак там його немає, як і в салоні, зрештою, теж.
Про правду
Поки ми згадували лише про незначні експлуатаційні недоліки. Але, з авто, яке продається у другі чи треті руки, на чудеса розраховувати не варто. Отож, з чим довелось зіткнутись новому власнику після покупки, начистоту. Перший момент – в салоні було холодно та покривались вологою вікна. Діагностика вказала на потребу заміни радіатора обігрівача: потрачено 50 доларів, і в машині знову тепло.
Ще час від часу «насвистує» вентилятор пічки, його теж доведеться замінити, заготувавши на цю процедуру (яка потребує повного демонтажу передньої панелі) не менше $150. На вітровому склі є 2 помітних сколи від камінців – вони не заважають огляду, однак сама їх наявність дратує власника навіть коли він не їздить на своєму авто. Отже, ще $150 на заміну лобового у машині та спокій для людини.
Ми згадували, що пробіг був майже 200 тисяч кілометрів. Так от, коли буде рівно 200 – доведеться провести регламентні роботи на двигуні (код BXW), а це заміна двох зубчатих ременів і одного поліклинового, чотирьох натяжних роликів та водяної помпи, а також фільтрів і оливи. Бюджет – від $300.
Ще пасувало би замінити лампи головного світла у лінзових фарах, які непогано виглядають, однак світять геть кепсько ($50), підправити кузовну косметику ($200), та й запланувати заміну гальмівних колодок з дисками, які зношені приблизно наполовину ($100). Ну і щось зробити з рульовим колесом, обшити штучною шкірою ($20…100), чи замінити цілком, надто «втомлений вигляд» воно має. Тоді, напевно, можна буде сказати «все готово». Звісно, якщо не «вилізе» ще щось, машина таки не нова.
Навіщо нам ця правда?
Описаний автомобіль – типовий товар без прикрас на українському авторинку, який продається реальними власниками. Якщо «підшаманити» зовнішню косметику, реставрувати кермо, «напшикати» пластик у салоні, зняти додаткові чохли з сидінь, під якими штатна матерія у стані майже нової – таке авто можна продати значно дорожче, ніж за нього просить власник, який стикається з продажем та покупкою автомобіля раз у 10 років, на відміну від деяких «автобізнесменів», котрих мало не у кожному оголошенні продавці просять «не турбувати».
І при цьому, якщо косметика буде тимчасово «підправлена», то механіка залишиться у тому ж стані – все описане вище так чи інакше доведеться відремонтувати. І знаючи реальний пробіг автомобіля, власник точно орієнтується, що і коли потрібно зробити, на відміну від випадків, коли пробіг буде «змотаний».
Резюме
Наш покупець був підготовлений до того, що розраховуючи власні можливості на покупку авто, слід відкласти хоча б $500-1000 на усунення недоліків, які виникнуть після детального ознайомлення з автомобілем в перші місяці експлуатації. Зараз частина технічних питань вже вирішена, ще кілька пунктів у списку чекають свого часу. Найголовніше – покупець покупкою задоволений, «Фабія» справно виконує покладені на неї завдання.
Не вдалось нам зекономити на «пригоні», бюджет на «доведення до повного ладу» виріс майже до тисячі доларів, однак «бонусом» дістався комплект літньої гуми з легкосплавними дисками, сигналізація з двостороннім зв’язком та механічний замок Mul-T-Lock на важіль КПП. Та й ціна «на віддачу» (вона близька до середньоринкової) влаштувала обидві сторони угоди.
До речі, про ціни: в оголошеннях про продаж Skoda Fabia II віком до 10 років вказують значення від $5500, - це версії з мотором 1,2 л на бензині. За варіанти з моторами 1,4 або 1,6 л (16-клапанними, не TSI) просять трішки дорожче, як і за дизельні. Також ціна залежить від пробігу та набору опцій, присутніх на борту автомобіля.
В цілому, для експлуатації в межах міста, з нечастими заміськими подорожами та без витрат надміру коштів на пальне та амортизацію, як і було поставлено у початковому завданні, Skoda Fabia II буде вельми розумним вибором серед вживаних автомобілів віком до 10 років, ще й за досить доступною ціною.
Коментарі (6)
Нужны были летом деньги - продал за 5100$ красную Хонду Джаз 2008 года, 140 тыс. пробег, сервисная, беспроблемный автомат в комплектации спорт (самая дорогая с люком, электрозеркалами), с тюнингом на 2 тыс, 2 комплектами колёс. Состояние - садись и ездь ещё 100 тыс не заглядывая никуда, так как ездил в основном 90 по трассе (перед этим поменял РОДНЫЕ ТОРМОЗНЫЕ КОЛОДКИ) - сверхнадёжное авто сделанное в Японии. А Вы тут про Фабию.. Так что и такие варианты бывают от реальных владельцев. Редко правда бывают.
Всі признаки пробігу близько 300 тисяч.
Легке шаманство і машина виглядає на 60т км. Просто тут видно що не шаманили.
Купил такую же 12 года 130т.км. пробега за 5200 ...срочная продажа,продавала хозяйка авто,есть подкрасы,но без криминала.Отличное авто за эти деньги.
Насчет 150 тыс 1.2 моторы) я взял машину с пробегом 140тыс. проехал 50тыс. и судя по этой логике у меня уже должен быть новый двигатель, но видимо продавец накрутил пробег поэтому там нет 150тыс. еще )))))
В Германии все берут 1.2 и при нормальном обслуживании по 350 тыс накатываю без проблем, и потом еще везут в нам, скручивают до любимых украинских 90тыс. км и продают как отличное свеже-пригнаное авто.