Власне, Taliant – це і є Logan, але вже третього покоління… Ну, майже. Материнська компанія Renault традиційно адаптує “Логан” під власні вимоги для ринків, де еквівалент від марки Dacia недоступний. Як і “першоджерело”, новий Taliant побудовано на платформі CMF-B LS (її ж, до слова, використали й за основу третього “Дастера”). Тож з боку техніки моделі ідентичні, але цього разу Renault внесла більше змін, ніж проста заміна логотипа. Презентація “Тальянта” відбулася ще у 2021 році, але наш ринок чекав на новинку довгенько. Та новинка виявилась вартою очікування.
Отже, сьогодні ми не обмежимось пошуком відмінностей з “Логаном”, а ще й знайдемо причину, з якої новий седан має такий вигляд, ніби йому раптом стало замало звичного статусу. Почнемо з “азів”: під капотом виданого нам на тест-драйв передньоприводного седана “В”-класу – 1,0-літровий “турбо” ТСе на три циліндри потужністю 100 к.с. з крутним моментом у 142 Н⋅м. Трансмісія – безступенева автоматична CVT X-Tronic японського виробництва (Jatco), хоча заради економії чи з іншої причини можна обрати й “механіку”.
За тестовий автомобіль у найдорожчому виконанні Evolution, що передбачає наявність автоматів світла та дощу, “круїзу”, клімат-контролю, камери заднього огляду, паркувальних датчиків, підтримки Android Auto / Apple CarPlay, 16-дюймових дисків тощо дилери правлять щонайменше 764 900 гривень (а за кредитною програмою Renault Бонус — і поготів 689 900 грн). Таким чином, Renault Taliant – найдоступніший новий седан з автоматичною трансмісією на українському ринку. Ціни ж на авто з МКПП та у простішому виконанні стартують з 600 400 грн.
Дизайн Renault Taliant – в одному стилі з дорожчими моделями
То власне, чим зовні новинка краща за оригінальний Logan – і чи справді вона краща? Звісно, все залежить від персональних смаків, але для Taliant був створений дизайн, що чітко відповідає концепції саме Renault, – і це точно додало йому кілька балів до підсумкового заліку. До того ж попри причетність до бюджетного сегмента дизайнерським мінімалізмом тут і не пахне.
Фірмові бумерангоподібні ходові вогні та впізнавані гратки радіатора – лише початок змін у дизайні. Taliant має інші бампери та рельєфніший капот, тим часом як з боковин, навпаки, зникли напливи в поясній лінії. Це означає, що штампи крил та дверей тут інші. А нові задні С-подібні ліхтарі – вперше з додатковими секціями на кришці багажника.
При цьому розміри споріднених седанів однакові: Renault Taliant, як і Dacia Logan, налічує 4396 мм у довжину (на 38 мм більше, ніж у другого “Логана”) і має колісну базу 2649 мм (плюс 14 мм). Ширина – 1848 мм, висота – 1501 мм. Щиро кажучи, шукати спадковість з попередниками у зовнішності взагалі не варто: нині це доволі симпатичний автомобіль з правильними пропорціями та продуманим до дрібниць екстер’єром у стилі п’ятого покоління Clio.
Та заради справедливості варто відзначити й автентичність дизайну сучасних автомобілів Dacia. Публіка сприйняла їх більш ніж позитивно: погляньте-но на брутальний стиль третього покоління Duster, який спільнота сприйняла дуже схвально. У дискусії ж про зовнішність Taliant / Logan ми, загалом, віддаємо перевагу зовнішньому вигляду автомобіля з ромбовидним логотипом перед його румунським аналогом, – але це, зрештою, справа смаку. І, звісно ж, наявності на ринку.
Інтер’єр Renault Taliant – на голову вищий за попередника
У салоні Taliant ви не знайдете м’якого пластику чи, ба більше, шкіри або її замінників: у цьому класі так не заведено. Але якісна оббивка сидінь з подвійною контрастною ниткою, текстильна вставка по площині всієї передньої панелі та не надто фактурний пластик перетворює інтер’єр на цілком затишне місце перебування для водія і його пасажирів. Та найцікавіше, як це часто буває, приховане у деталях.
Почнемо з робочого місця водія та запропонованого йому інструментарію. Посадка за кермо з моїми 188 см зросту проходить так, ніби користуєшся звичайним стільцем – без зайвих рухів та зусиль. Не складніше й виходити з авто – настільки вдало підібрана висота крісла. При цьому я не чіпляюсь джинсами об поріг, а в самому кріслі почуваюсь, ніби на улюбленому дивані. Це завдяки правильній “легковій” позиції, просто недоступній для кросоверів.
Комфорт оцінюєш не лише в місті, де часто сідаєш і виходиш з-за керма, а й у далеких поїздках, коли ергономіка сидінь впливає на втому. Я чудово пам’ятаю, наскільки некомфортно мені було знаходитись за кермом колишнього “Логана” бодай годину, – коліна боляче впивалися в пластик на дверцятах та центральній консолі, коротка подушка сидіння змушувала напружуватись, та й розміщення органів керування залишало бажати значно кращого.
У “Тальянті” я можу годинами сидіти за кермом без дискомфорту в спині чи ногах. До слова, навіть регулювань керма по вильоту та нахилу тут цілком достатньо, а сидіння водія регулюється по висоті зручним важелем і більше не потребує від водія вміння підстрибувати на місці, щоб підняти подушку.
Панель приладів тут аналогова і не вразить своїм дизайном, але зрештою інформація зчитується з великих круглих шкал миттєво, розмітка спідометра – з парною першою цифрою, а інформація бортового комп’ютера зосереджена на монохромному дисплеї поміж “циферблатами”. Дорікнути їй можна хіба що за дещо перевантажену розмітку тахометра й спідометра, хоча до неї згодом звикаєш.
Дисплей системи інфотейнменту повернутий більше в бік водія, як і центральна частина торпедо. Управління музикою – функціонал фірмового підкермового пульту, звикати до якого взагалі не доведеться: все дуже інтуїтивно. “Клімат” регулюється трьома шайбами, кожна з яких має свій дисплей. І, попри свою простоту, інтер’єр “Тальянта” сприймається не тільки зручним, а й досить просторим та функціональним. Принаймні на думку водія.
Пасажири заднього дивану також почуваються комфортно: не напружують спини, мають досить простору для колін і ступнів. У такій позі можна провести чимало часу без втоми. Звісно, якщо це стосується дітлахів – їхні пози диктуватиме геометрія дитячого крісла, та задля більшого комфорту малечі у спинки передніх крісел вмонтовані відкидні столики. Більшого в цьому класі й ціновому сегменті не побажаєш!












Схожої думки, вочевидь, був і виробник, розмістивши тут з додаткових вигод тільки невеличкі кишені в картах задніх дверей. Багажник – без одкровень, має неприховані петлі й “сходинку” при складанні роздільної спинки другого ряду сидінь, але вкритий повстю і містить солідні 510 літрів, про користування якими знає кожен, хто хоч раз стикався з розміщенням речей у седані.
Двигун Renault Taliant – завжди бадьорий
На українському ринку для седана пропонують лише один мотор – літрову бензинову турботрійку ТСе на 100 к.с. Для автомобілів на “механіці” її крутний момент становить 160 “номів”, у випадку ж з варіатором X-Tronic тягу зменшили до 142 Н·м. Втім, більший діапазон тяги, прописаний саме такому варіанту, як у нас на тесті, показав себе з гарного боку.
Не казатиму, що 11,8 секунди на розгін до “сотні” – близький до рекордного показник, але запевняю: автомобіль відчувається дуже жвавим і довго не “скисає” протягом прискорення. В місті його перевагою є миттєва реакція на подачу газу, – седанчик охоче стартує на світлофорах, демонструючи супутникам характер. Втім, агресії в цьому немає ані краплі: річ у налаштуваннях програмного забезпечення.
Двигун H4DT випускається концерном з 2018-го року, встановлюється на низку моделей Renault та Nissan (тут з індексом HR10DET) і заслужив репутацію безпроблемного. Мотор має ланцюговий привод ГРМ, але позбавлений гідрокомпенсаторів, тому до регулювання зазорів клапанів готуватись потрібно кожні 60 000 км. Скарги від власників на цей агрегат надходили лише в перші роки випуску, – користувачі нарікали на провали тяги під час розгону.
Проблему одразу врегулювали переналаштуванням блока управління двигуном, тож автомобілі з H4DT під капотом поїхали значно бадьоріше, – і ми цю особливість його характеру тільки підтверджуємо. В місті потужності вистачає завжди, та, чесно кажучи, і за його межами відвертого браку тяги ми не відчували. Однак зауважимо, що наші випробування проходили на засніжених дорогах морозними днями, тому гарцювати на “гашетці” доводилось більше. Через те у підсумку витратомір задекларував рівно 8,0 л/100 км. Хоча за таких умов на новенькому двигуні без належної обкатки це, певно, непоганий результат.
Драйв Renault Taliant – лінійний, але без сюрпризів
Щодо керованості, то головним чинником впливу на відчуття та основною відмінністю від попередників став електричний підсилювач керма замість “гідравліки”. Жодного разу я не відчув припливу адреналіну чи азарту на дорозі, — якщо такими не вважати боротьбу з хурделицею й переметами. Хай там як, кермувати автомобілем просто: він слухняно слідує за кермом, але, на жаль, в “нульовій зоні” поводиться не так дисципліновано, як на те очікуєш.
Тому на трасових швидкостях частіше виникає потреба корекції траєкторії, – але варто визнати, що під час тест-драйвів ми ставимось до “піддослідних” надто прискіпливо. Насправді ж ідеальних доріг, якими можна впродовж годин гамселити, злегка притримуючи кермо, у нас практично немає, тому враження зазвичай обумовлені тим наскільки комфортно автомобіль долає битий життям асфальт, справляється з путівцем та бруківкою.
Поспішаємо до вас з добрими новинами: обачність за кермом вам не завадить у будь-якому разі, але впевненість, з якою колеса і ходова частина “Тальянта” перетравлюють дрібний рельєф покриття, дасть фору більшості сучасних кросоверів з їхніми перетиснутими підвісками. Схожі враження традиційно дарували “Дастери” та “Логани” – і Taliant, хоч і став сучаснішим у технічному плані, цієї цінної навички не втратив.
Але в плані акустичного комфорту він здобув більше. З шумоізоляцією “Логана” попередньої генерації годі й порівнювати! Хоча на ходу автомобіль сприймається більш збитим, на це могли вплинути 16-дюймові колеса. Проста підвіска зі стійками MacPherson на передній осі та напівзалежна балка на задній зовсім трохи втратили у плавності ходу, але в поворотах водій почуває себе відчутно впевненішим, хоча й поперечні крени незначними не назвеш.























На задній осі автомобіля досі використовуються архаїчні барабанні гальма, хоча зі сповільненням легкий (1127 кг у спорядженому стані) Taliant не має жодних проблем. А любителі легкого бездоріжжя оцінять кліренс у майже 180 мм. Разомі з енергоємною підвіскою він дозволить досить впевнено почуватись принаймні на грунтових та під'їзних доріжках.
Renault Taliant – живий контакт із новинкою
До речі, КПП має режим підтримки тільки першої передачі, – в місті повз “Drive” можна і промахнутися і ганяти на високих обертах. Хай там як, режим “L” (low) жодного разу не знадобився мені під час фільмування за межами облаштованих доріг в години рідкісного цьогоріч, але доволі щільного снігопаду.
Новий Renault Taliant: що у підсумку?
То чи справді бюджетний седан Renault Taliant пропонує більше, ніж ми звикли очікувати від машини цього сегмента, чи це просто нова обгортка для старої концепції? На нашу думку – це саме той випадок, коли збільшення ціни (принаймні, проти попередника, яким був Logan) має логічне пояснення. Змінивши назву й платформу, Talliant виріс у всіх аспектах: від зовнішніх габаритів та простору й комфорту в салоні до рівня оснащення та загального враження від їзди.
Замість простоти (ба більше, простакуватості), яку колись виправдовували низькою ціною, тут добре відчувається прагнення виробника зробити автомобіль сучаснішим, – і не лише за допомогою модного сенсорного дисплея. Новий дизайн робить його виразнішим, технології всередині – зручнішим, а оснащення – багатшим. Покращена шумоізоляція, сучасна мультимедійна установка з підтримкою Android Auto / Apple Car Play, більший салон – усе це виправдовує новий рівень ціни.
Однак вона досі дуже адекватна, хоча загалом Renault Taliant справляє враження “дорослого”, досить комфортного і на власний лад стильного представника сегмента компактних седанів, який останнім часом “випаровується” прямо перед нашими очима.

Прокомментируйте первым